4160
Світове біорізноманіття демонструє стійке зростання темпів наукового опису, що свідчить про значний обсяг ще неідентифікованих форм життя на Землі.
Ще у XVIII столітті Карл Лінней започаткував «таксономію», тобто «наукову систему опису та найменування живих організмів». Він заклав основу біноміальної номенклатури і описав тисячі видів. Відтоді каталог життя безперервно розширюється. Сучасна наука продовжує цю працю в глобальному масштабі.
Нове дослідження Університету Арізони показує, що нині щороку описують понад 16 000 нових видів. Аналіз охопив близько двох мільйонів уже відомих організмів. Найбільше відкриттів припадає на комах і інших членистоногих. Рослини та гриби також становлять значну частку.
«Ми знаходимо нові види швидше, ніж будь-коли раніше», — наголошує Джон Віенс. Він спростовує припущення про вичерпання біорізноманіття для відкриттів. Навпаки, дані свідчать про величезні приховані резерви. Темпи відкриттів не демонструють ознак сповільнення.
Дослідники також оцінили, скільки видів може існувати загалом. Кількість риб і амфібій може бути в рази більшою за описану. Загальна кількість рослин, ймовірно, перевищує пів мільйона. Це свідчить про масштаб невідомого життя.
«Ми знаємо лише малу частину видів, що реально існують», — зазначає Віенс, згадуючи ідею Роберта Мея. Сучасні оцінки коливаються від десятків мільйонів до мільярдів видів. Особливо недооціненими залишаються комахи та мікроорганізми. Генетичні методи обіцяють революцію у відкриттях.
Нові молекулярні інструменти дозволяють виявляти «криптичні види», тобто «організми, не відрізнювані за зовнішніми ознаками». Це відкриває перспективи для бактерій і грибів. Такі знахідки змінюють уявлення про еволюцію. Вони також уточнюють екологічні зв’язки.
Відкриття нових видів має практичне значення. «Ми не можемо захистити те, про існування чого не знаємо», — підкреслює Віенс. Опис є першим кроком до збереження. Біорізноманіття потребує наукового і правового визнання.
Вчені відкривають нові види швидше, ніж будь-коли з’явилася спочатку на Цікавості.
