4014
Дослідники зафіксували неочікуване уповільнення танення арктичного морського льоду, яке пов’язане не зі зменшенням глобального потепління, а зі змінами атмосферної циркуляції.
Команда вчених Гонконгського університету науки і технологій проаналізувала багаторічні спостереження за «концентрацією морського льоду», тобто часткою поверхні океану, вкритої льодом. Вони встановили, що після рекордного мінімуму у вересні 2012 року швидкість скорочення льоду різко знизилася. Якщо між 1996 і 2011 роками втрати становили близько 11,3 % за десятиліття, то після 2012 року тенденція ослабла до приблизно –0,4 % за десятиліття.
Ключовим чинником цього явища стала Північноатлантична осциляція, або «NAO», тобто багаторічні коливання атмосферного тиску між Ісландією та Азорськими островами. За словами доктора Ван Цена, «після 2012 року NAO перейшла у позитивну фазу». Це призвело до посилення західних вітрів і утримання холодного повітря над Арктикою. Саме ці умови тимчасово стримують танення льоду.
Дослідники показали, що в 1990-х і на початку 2010-х років NAO перебувала у негативній фазі. Тоді в Арктиці зростали температура повітря, вміст водяної пари та низхідне довгохвильове випромінювання. Усі ці фактори прискорювали втрату льоду. Зміна фази осциляції після 2012 року повернула атмосферні умови у протилежний бік. Атмосферна мінливість стала противагою довгостроковому потеплінню.
Професор Су Хуей пояснює, що NAO тісно пов’язана з Арктичною осциляцією, яка регулює циркуляцію повітря навколо полюса. «Коли ці осциляції входять у позитивну фазу, холодне полярне повітря ефективніше утримується в Арктиці». Це створює ілюзію стабілізації льодового покриву.
Втім, науковці наголошують, що це лише тимчасове явище. Прогнози показують, що позитивна фаза NAO може тривати до 2030–2040 років. Після цього очікується новий етап швидкого скорочення арктичного морського льоду. Довгостроковий тренд глобального потепління нікуди не зникає.
Професор Чжай Ченсін застерігає: «Без суттєвого скорочення викидів парникових газів ми можемо зіткнутися з серйозними кліматичними та екологічними кризами вже за кілька десятиліть». Тимчасове уповільнення не означає вирішення проблеми. Воно лише відтерміновує наслідки.
Отже, дослідження, опубліковане в Nature Communications, показує, що сучасна стабілізація арктичного льоду є результатом природних атмосферних коливань. Вона не спростовує реальність кліматичних змін, а навпаки підкреслює, наскільки вразливою залишається Арктика у довгостроковій перспективі.
Танення арктичного льоду сповільнилося після 2012 року з’явилася спочатку на Цікавості.
