
Нові розрахунки показують, що час на Марсі плине помітно інакше, ніж на Землі, що матиме критичне значення для майбутньої навігації та зв’язку між планетами.

У фізиці це явище описують як «релятивістське уповільнення часу — зміну темпу ходу годинника під впливом гравітації та руху». Біджунат Патла пояснив: «Настав саме час для Місяця і Марса… ми найближче до реалізації наукової фантастики». Команда NIST встановила, що марсіанський час іде на 477 мікросекунд швидше щодоби, а ця різниця змінюється з орбітою на 226 мікросекунд.
Розрахунки врахували силу тяжіння Марса, яка у п’ять разів слабша за земну, та складну взаємодію із Сонцем, Землею й Місяцем. Патла зауважив: «Проблема трьох тіл складна, а ми маємо справу з чотирма». Саме ексцентрична орбіта Марса спричиняє змінний темп часу, на відміну від більш стабільного «марс-земного» зсуву, відомого для Місяця.
На перший погляд ці мікросекундні відмінності незначні, але для міжпланетних мереж синхронізація є вирішальною. Затримка сигналу між Землею та Марсом сягає 4–24 хвилин, тому точний планетарний час є базою для створення майбутнього «інтернету Сонячної системи». Патла підкреслив: «Якщо ви отримаєте синхронізацію, це буде майже як комунікація в реальному часі».
Ешбі наголошує, що розуміння марсіанського часу — фундамент для майбутніх навігаційних систем, які працюватимуть за принципами загальної теорії відносності. Це не лише практична потреба, але й нове знання про те, як релятивістські ефекти впливають на годинники за межами Землі.
Фізики визначили, як тече час на червоній планеті з’явилася спочатку на Цікавості.

2596