2371
Нове дослідження, проведене Оксфордським університетом, стверджує, що поцілунки виникли в спільного предка людини та великих мавп близько 21 мільйона років тому, і, ймовірно, практикувалися неандертальцями.
Поцілунок, незважаючи на потенційні ризики передачі хвороб, є поширеною поведінкою серед приматів, включаючи людину. Дослідники з Оксфорда вперше застосували міжвидовий підхід до вивчення цієї поведінки в межах еволюційного дерева приматів. Результати свідчать, що поцілунки виникли у спільного предка великих мавп приблизно 21,5–16,9 мільйонів років тому.
Науковці також виявили, що поцілунки, ймовірно, були поширеними серед неандертальців. Це підтверджується фактами обміну мікробами ротової порожнини та генетичним матеріалом між неандертальцями і сучасними людьми. «Ми вперше розглянули поцілунки під широким еволюційним кутом», – зазначає доктор Матильда Бриндл.
Щоб провести аналіз, науковці дали чітке визначення поцілунку: негативно-агресивний контакт рот до рота, що не передбачає передачі їжі. Це дозволило включити до аналізу різні види мавп, зокрема шимпанзе, бонобо та орангутанів, у яких поцілунки вже були зафіксовані.
Далі команда застосувала філогенетичний аналіз і моделювання Байєса для вивчення ймовірності поцілунків у предків різних видів. Модель була запущена 10 мільйонів разів, щоб отримати надійні статистичні оцінки. «Це дозволяє нам досліджувати соціальну поведінку навіть тих видів, що вимерли», – зазначає професор Стюарт Вест.
Попри обмеженість даних поза межами великих мавп, це дослідження створює основу для подальших робіт. Воно пропонує методологію для фіксації поцілунків у тварин за сталою дефініцією. «Поцілунок здається універсальним, але його документовано лише у 46% культур світу», – наголошує Кетрін Талбот. Це ставить під сумнів: поцілунок – це біологічна еволюція чи культурний винахід?
Нове дослідження показує, що поцілунки існували ще в неандертальців і великих мавп з’явилася спочатку на Цікавості.
