2383
Чому дехто так і притягує до себе неприємності, провалюються в колодязь, ламають та втрачають потрібні речі, виявляються обікраденими у транспорті та на ринку.
Кого чекають проблеми
Напевно, вам неодноразово доводилося чути фразу: «Мене переслідують неприємності». Насправді людина сама переслідує їх, часто не усвідомлюючи цього. Кожен з нас має набір психологічного захисту, який регулює поведінку людини, допомагаючи їй пристосовуватися до зовнішніх обставин.
Одним із таких захисних механізмів є аутоагресія, коли все своє невдоволення якимось зовнішнім чинником людина підсвідомо спрямовує проти себе. Незважаючи на те, що аутоагресія створює серйозні проблеми для того, хто застосовує цей захист, така поведінка виявляється для людини більш прийнятною, ніж усвідомлення первісного об’єкта невдоволення. Так, наприклад, матері легше перенаправити роздратування на себе, ніж на свою дитину.
Важливі деталі
Людині, як і будь-якій живій істоті, в нормі не властиво спрямовувати агресію на саму себе. Це суперечить її основним завданням — жити. І аутоагресія, зазвичай, не з’являється сама собою. У переважній більшості випадків причину потрібно шукати у дитинстві. Хоча є й винятки, коли вона формується у дорослому віці, але для цього мають бути дуже серйозні причини, що травмують.
Аутоагресія — механізм захисту, у деяких випадках необхідний для самозбереження. Це стосується тих ситуацій, коли вилити свій гнів на людину, що викликала його, стає неприйнятно або навіть небезпечно, а стримати його не виходить. Тоді людина спрямовує невдоволення на себе, не бачачи іншого виходу зі становища. Все це відбувається на несвідомому рівні.
Причина дитячої аутоагресії в більшості випадків криється в батьках, їх неуважності та неправильної моделі виховання. Не маючи можливості покарати батьків, дитина спрямовує гнів на себе.
Саморуйнівні установки в дитинстві знаходять своє вираження у відчутті своєї марності, невірі у свої можливості, недовірі до навколишнього світу. Ці переживання зберігаються і в пізнішому віці, іноді супроводжуючи людину все життя.
Вихід є
Що робити? Як припинити низку катастроф? Насамперед постаратися зрозуміти, за що ви себе караєте, за що на себе сердитесь. І чи на себе? Якщо ви злитесь на когось, що заважає вам проявити свої емоції відкрито щодо цієї людини? Можливо, ви думаєте, що злитися — це погано та неправильно. Але ви жива людина і маєте право на невдоволення.
Можливо, ваші почуття щодо інших вас лякають. Але є багато прийнятних способів вираження агресії та гніву. Можна спробувати використати агресію конструктивно, перенаправивши її на творчість чи спорт. Найчастіше грайте в боулінг або в дартс. Ці ігри допомагають звільнити свої почуття. Головне — дозволити собі виплеснути емоції, можливо навіть покричати.
Будьте поблажливішими до себе, визнайте своє право на помилку. І обов’язково вихваляйте себе за все, що вам вдалося. Постарайтеся не проганяти власні думки, тривоги та побоювання. Навчіться слухати і розуміти, тоді вашій психіці вже не доведеться винаходити для розрядки «катастрофічні» способи.
“Іноді таке походить від постійних спроб контролювати своє життя. Ми не довіряємо світові, не довіряємо Богу і постійно намагаємось на щось впливати, а у Бога на нас свої плани. Коли ви довіряєте світові, то все зайве починає йти з вашого життя і воно приходить у рівновагу”.
