2371
Знищують бліндажі російських окупантів і добивають техніку РФ, яка була кинута на полі бою. А для своїх побратимів ці дрони доставляють провізію, воду і необхідні на позиціях речі. Про нічну роботу пілотів ударних і розвідувальних безпілотників розповідає FREEДOM.
Полігон, де тренуються оператори нічних БпЛА. Хлопці нещодавно вийшли з позицій. Свій відпочинок від бойових завдань поєднують з тренуваннями. Кажуть, це дозволяє підтримувати форму.
Денис — оператор українського дрона-бомбардувальника “Вампір”. Згадує, як вперше побачив цей безпілотник на полігоні й був у захваті. Почав вивчати всі його можливості та одразу практикувати. На фронті “Вампір” виконує безліч різних бойових завдань: атакує російські позиції, дистанційно мінує, знищує техніку противника.
“На дроні є система скидання, яка відображена чотирма відсіками, куди чіпляються різні боєприпаси. Якщо це легка броня, там використовуються спеціальні боєприпаси. Їх, по-перше, багато і не повісиш, бо вони мають вагу, але одного-двох боєприпасів для одного вильоту достатньо”, — розповідає військовослужбовець 81-ї Окремої аеромобільної бригади (АеМБр) Денис.
Але, мабуть, головною перевагою “Вампіра” бійці вважають його здатність доставляти провізію військовослужбовцям туди, куди доїхати транспортом немає можливості. За один виліт безпілотник здатний принести добову норму їжі та води для п’ятьох українських захисників.
“Вони чекають, вони чекають, так. Деякі навіть набираються мужності, виходять, зустрічають, якщо є можливість. Ми в нічну камеру бачимо, і це для нас плюс, ми бачимо, куди скинути, щоб вони точно знайшли його”, — розповідає Денис.
А ось на російських солдатів звук “Вампіра” наводить жах. Завдяки перехопленням радіозв’язку стало відомо, що противник називає цей дрон “Бабою Ягою”.
“Вони зазвичай кажуть: “Все, на нас прилетіла “Баба Яга” і ми не знаємо, чи виживемо. Якщо що — це наш останній зв’язок”. Це по перехопленню те, що вдавалося засікти”, — розповідає Денис.
У бойовій роботі найчастіше екіпажі “Вампіра” завдають ударів по заздалегідь виявлених цілях. Цим пошуком займаються екіпажі нічних дронів-розвідників. Олексій каже, працювати в темний час доби набагато складніше, але цікавіше.
“Здобуваєш собі досвід і зір стає кращим — ти більше запам’ятовуєш сигнатури, які ти бачиш. Їх у будь-якому випадку ти можеш розрізнити — або це людина, або ця тварина, або це техніка. Їх видно стовідсотково”, — каже Олексій з 81-ї ОАеМБр.
Одна з найскладніших цілей для пошуку вночі — російська піхота. У бойовій роботі Олексія були випадки, коли саме сумніви змушували захисника повернутися на місце і продовжувати розвідку, після чого він дійсно знаходив ціль.
“Вони одягають плащі, які дуже погано видно вночі, й важко їх знайти. Але ми розпізнаємо. Є нюанси, які можна побачити, що це дійсно сигнатура сидить під ним і вона рухається”, — розповідає Олексій.
Свою роботу, говорять хлопці, люблять. Денис ще до вступу до лав української армії навчився керувати безпілотником.
“Я розумів, що чим більше знаєш, тим корисніше буде, і більше зможеш допомогти”, — розповідає Денис.
