Життя у Всесвіті може ховатися в найнесподіваніших місцях — навіть поруч із мертвими зірками. Нове дослідження вчених із Флоридського технологічного інституту доводить, що планети земного типу, які обертаються навколо білих карликів, потенційно здатні підтримувати життя.
Донедавна вважалося, що такі планети нежиттєздатні через нестабільність атмосфер, спричинену поступовим охолодженням білих карликів. Адже ці зорі вже не виробляють енергії й повільно згасають, зменшуючи так звану зону населеності — область, де вода може залишатися в рідкому стані.
А проте, розрахунки дослідницької групи під керівництвом Келдона Вайта показали інше. За допомогою моделювання вони оцінили, чи зможе така планета отримати достатньо енергії для двох головних умов зародження життя — фотосинтезу та абіогенезу, тобто виникнення життя з неживої матерії.
Результати вразили науковців: навіть через 7 мільярдів років охолодження білий карлик міг би забезпечити планету необхідною кількістю енергії для підтримки цих процесів. Це означає, що подібні системи можуть бути перспективними для пошуку ознак життя.
Відкриття розширює горизонти пошуку інопланетного життя і додає до списку потенційних цілей космічних телескопів, зокрема Джеймса Вебба. Саме такі мертві зорі, як білі карлики, можуть стати об’єктами майбутніх наукових досліджень у космосі.
Життя у Всесвіті може ховатися в найнесподіваніших місцях — навіть поруч із мертвими зірками. Нове дослідження вчених із Флоридського технологічного інституту доводить, що планети земного типу, які обертаються навколо білих карликів, потенційно здатні підтримувати життя.
Донедавна вважалося, що такі планети нежиттєздатні через нестабільність атмосфер, спричинену поступовим охолодженням білих карликів. Адже ці зорі вже не виробляють енергії й повільно згасають, зменшуючи так звану зону населеності — область, де вода може залишатися в рідкому стані.
А проте, розрахунки дослідницької групи під керівництвом Келдона Вайта показали інше. За допомогою моделювання вони оцінили, чи зможе така планета отримати достатньо енергії для двох головних умов зародження життя — фотосинтезу та абіогенезу, тобто виникнення життя з неживої матерії.
Результати вразили науковців: навіть через 7 мільярдів років охолодження білий карлик міг би забезпечити планету необхідною кількістю енергії для підтримки цих процесів. Це означає, що подібні системи можуть бути перспективними для пошуку ознак життя.
Відкриття розширює горизонти пошуку інопланетного життя і додає до списку потенційних цілей космічних телескопів, зокрема Джеймса Вебба. Саме такі мертві зорі, як білі карлики, можуть стати об’єктами майбутніх наукових досліджень у космосі.