628
Атакамський космологічний телескоп (ACT) створив найдетальнішу в історії карту космічного мікрохвильового фону, відкриваючи безпрецедентний погляд на дитинство нашого Всесвіту.
Вікно у минуле Всесвіту
П’ять років безперервних спостережень дозволили вченим скласти найчіткішу карту космічного мікрохвильового фону (CMB). Це слабке світло пройшло крізь Всесвіт лише через 380 000 років після Великого вибуху. Результати дослідження опубліковані у трьох препринтах на сервері arXiv та на сайті ACT Прінстонського університету.
Фізик Сюзанна Стаггс з Прінстонського університету зазначає: «Ми бачимо перші кроки на шляху до створення найдавніших зірок і галактик». Вона підкреслює, що ACT відрізняється від попередніх телескопів можливістю бачити поляризацію світла у високій роздільній здатності.
Мікрохвильовий фон є найдавнішим світлом, яке можливо зафіксувати. Ранній Всесвіт був заповнений непрозорим туманом іонізованої плазми. Лише після того, як частинки об’єдналися в нейтральний газ, світло змогло вирватися назовні.
Вражаючі масштаби Всесвіту
За словами космолога Ермінії Калабрезе з Університету Кардіффа, нові дані дозволили встановити: спостережуваний Всесвіт простягається майже на 50 мільярдів світлових років в усіх напрямках. Його загальна маса становить близько 1900 “дзеттових сонць”, або майже 2 трильйони трильйонів Сонць.
Структура цієї маси вражає:
- Звичайна (баріонна) матерія: 100 дзеттових сонць
- Темна матерія: 500 дзеттових сонць
- Темна енергія: 1300 дзеттових сонць
Зі звичайної матерії 75 дзеттових сонць складає водень, 25 дзеттових сонць – гелій. Усі інші елементи мають настільки малу масу, що навіть не відображаються на круговій діаграмі.
Загадка постійної Габбла
Нова карта також торкається однієї з найбільших загадок сучасної космології – постійної Габбла. Ця величина відображає швидкість розширення Всесвіту.
Вимірювання далекого Всесвіту показують швидкість розширення близько 67-68 кілометрів на секунду на мегапарсек. Вимірювання локального Всесвіту дають значення 73-74 кілометрів на секунду на мегапарсек.
Нова карта CMB дає значення 69,9 кілометрів на секунду на мегапарсек. Це одне з найточніших вимірювань, але розбіжність залишається невирішеною.
Астрофізик Джо Данклі з Прінстонського університету підсумовує: «Ми можемо простежити всю космічну історію. Від нашого Чумацького Шляху, повз далекі галактики, що містять величезні чорні діри, і величезні скупчення галактик, аж до того часу, коли вони були ще немовлятами».
Плямиста помаранчево-синя карта CMB наближає нас до розуміння найбільших космологічних загадок і свідчить про невтомну винахідливість людської науки.
