338
Науковці розглядають рій Дайсона — уявну мегаструктуру з мільйонів сонячних супутників — як потенційне рішення для задоволення величезних енергетичних потреб майбутніх розвинених цивілізацій. Водночас нове дослідження показує, що повноцінний рій, попри здатність забезпечити планети колосальними об’ємами енергії, міг би зробити Землю абсолютно непридатною для життя через значне підвищення температури.
Концепція рою Дайсона, запропонована фізиком Фріменом Дайсоном у 1960 році, передбачає створення численних супутників на орбіті зорі для збору її енергії. На відміну від суцільної сфери Дайсона, рій вважається більш реалістичним проєктом, який можна будувати поетапно відповідно до зростання енергетичних потреб. Реалізація такого проєкту дозволила б цивілізації досягти другого рівня за шкалою Кардашова, яка класифікує розвиток цивілізацій за кількістю споживаної енергії.
За розрахунками Іана Маріуса Пітерса з Інституту поновлюваної енергетики Німеччини, опублікованими в журналі Solar Energy Materials and Solar Cells, повний рій Дайсона навколо Сонця підвищив би температуру Землі на 140 Кельвінів — це призвело б до повного знищення життя на планеті. Основною проблемою таких конструкцій є не лише їхні розміри, а й температурний баланс — надмірне тепло може пошкодити систему та згубно вплинути на клімат навколишніх планет.
Дослідник пропонує компромісне рішення — частковий рій на відстані 2,13 астрономічної одиниці від Сонця. Така конструкція могла б збирати близько 4% сонячної енергії (понад 15 мільйонів мільярдів ватів), підвищивши температуру Землі менш ніж на 3 Кельвіни. Це приблизно дорівнює впливу сучасного глобального потепління.
Однак навіть для часткового рою знадобилося б близько 1,3×10²³ кг кремнію — кількість, яку ще треба знайти в Сонячній системі. Таким чином, хоча побудова рою Дайсона залишається грандіозною мрією, ці розрахунки допомагають зрозуміти реальні межі людських можливостей та виклики на шляху освоєння зоряної енергії.
Науковці розглядають рій Дайсона — уявну мегаструктуру з мільйонів сонячних супутників — як потенційне рішення для задоволення величезних енергетичних потреб майбутніх розвинених цивілізацій. Водночас нове дослідження показує, що повноцінний рій, попри здатність забезпечити планети колосальними об’ємами енергії, міг би зробити Землю абсолютно непридатною для життя через значне підвищення температури.
Концепція рою Дайсона, запропонована фізиком Фріменом Дайсоном у 1960 році, передбачає створення численних супутників на орбіті зорі для збору її енергії. На відміну від суцільної сфери Дайсона, рій вважається більш реалістичним проєктом, який можна будувати поетапно відповідно до зростання енергетичних потреб. Реалізація такого проєкту дозволила б цивілізації досягти другого рівня за шкалою Кардашова, яка класифікує розвиток цивілізацій за кількістю споживаної енергії.
За розрахунками Іана Маріуса Пітерса з Інституту поновлюваної енергетики Німеччини, опублікованими в журналі Solar Energy Materials and Solar Cells, повний рій Дайсона навколо Сонця підвищив би температуру Землі на 140 Кельвінів — це призвело б до повного знищення життя на планеті. Основною проблемою таких конструкцій є не лише їхні розміри, а й температурний баланс — надмірне тепло може пошкодити систему та згубно вплинути на клімат навколишніх планет.
Дослідник пропонує компромісне рішення — частковий рій на відстані 2,13 астрономічної одиниці від Сонця. Така конструкція могла б збирати близько 4% сонячної енергії (понад 15 мільйонів мільярдів ватів), підвищивши температуру Землі менш ніж на 3 Кельвіни. Це приблизно дорівнює впливу сучасного глобального потепління.
Однак навіть для часткового рою знадобилося б близько 1,3×10²³ кг кремнію — кількість, яку ще треба знайти в Сонячній системі. Таким чином, хоча побудова рою Дайсона залишається грандіозною мрією, ці розрахунки допомагають зрозуміти реальні межі людських можливостей та виклики на шляху освоєння зоряної енергії.
