198
Як люди, які постійно скаржаться, шкодять собі
Як вважають психологи звичка скаржитися має цілком очевидні фізичні наслідки. Коли людина без кінця озвучує песимістичні, безсилі переживання, у його мозку відбувається перенастроювання нейронних зв’язків. В результаті негативні стереотипи мислення стають стійкішими. А для позитивних — наприклад, подяки, довіри, відчуття благополуччя просто не залишається місця.
Згодом ті, хто постійно мислить негативно, стають залежними від цього. Їх приваблює драма як можливість знову і знову шкодувати себе.
Звичка бачити у всьому погане позначається на роботі та житті загалом. Людина, яка полюбляє скаржитися, виразно бачить проблеми, але найчастіше не здатна з ними розібратися. Адже пошук рішення передбачає віру в успіх. А людям зі сформованим негативним мисленням звичніше і приємніше думати, що нічого не вийде.
Як люди, які постійно скаржаться, шкодять оточуючим
Це схоже на пасивне куріння. Вам не потрібно курити самому, щоб надихатись шкідливим нікотиновим димом, – достатньо постояти поряд біля того, хто палить. Чужі скарги – це той самий дим.
Людський мозок влаштований так, що ми несвідомо приміряємо на себе настрій тих людей, які оточують нас. Заражаємось чужими емоціями. На цьому ґрунтується механізм емпатії.
З еволюційної точки зору емпатія – корисна якість. Вона допомагає нам вижити. Якщо люди довкола злякані, ми теж відчуваємо тривогу. І рятуємося втечею, не втрачаючи дорогоцінні секунди на те, щоб самостійно виявити небезпеку та налякатися. Емпатія також дозволяє нам швидко поєднуватися з іншими, щоб разом захиститися від загрози.
Але цей механізм має і зворотний бік. Якщо хтось поруч із вами постійно скаржиться, ви можете заразитися чужим негативним чином мислення. І перш ніж усвідомите це, самі почнете поводитися так само.
Чи треба завжди уникати тих, хто скаржиться
Ні. Не всі скарги шкідливі. Є й продуктивні: вони призводять до досягнення якогось результату, хоч і не завжди явного.
Наприклад, людина може скаржитися вам, щоб:
- поділитися своїми переживаннями та страхами. У відповідь ви дасте йому необхідну підтримку і, таким чином, допоможете знизити стрес.
- повідомити про проблему, яка хвилює. Так ця проблема виноситься на поверхню, стає доступною для обговорення. А це перший крок до того, щоб знайти рішення.
- викликати співчуття та бажання допомогти
