246
Нове дослідження, проведене групою іспанських і британських учених, дійшло висновку, що здатність регулювати температуру тіла, яку сьогодні мають усі ссавці та птахи, можливо, розвинулася у деяких динозаврів на початку Юрського періоду близько 180 мільйонів років тому, пише Успіх in UA.
Сто років тому вчені вважали динозаврів повільними, холоднокровними тваринами, схожими на сучасних рептилій, життя яких багато в чому залежало від сонячного тепла. Результати нового дослідження вказують на те, що деякі види динозаврів, ймовірно, навчилися генерувати тепло у власному тілі, але коли ця адаптація сталася, точно невідомо.
Вчені проаналізували поширення динозаврів у різних кліматичних зонах Землі протягом мезозойської ери, яка називається епохою динозаврів s тривала від 230 до 66 мільйонів років тому. У своєму дослідженні вони спиралися на моделі клімату та географію того періоду, дані про еволюцію динозаврів та інформацію, отриману внаслідок вивчення понад тисячу скам’янілостей, повідомляє tsn.ua.
Результати дослідження показали, що в ранньому Юрському періоді дві з трьох основних груп динозаврів – тероподи (тиранозаври, велоцираптори тощо) та птахотазові (стегозаври, трицератопси тощо) – переселилися в холодніший клімат. Це дозволяє припустити, що в них розвинулася здатність до ендотермії, або теплокровності.
На користь теплокровності цих видів динозаврів свідчить і наявність у них пір’я або протопір’я, що допомагало зберігати тепло тіла.
Водночас третя група динозаврів – зауроподів (травоїдні бронтозаври, диплодоки та їх родичі) – мігрувала до більш спекотних районів планети, нехтуючи достатньою кількістю їжі на користь вищої температури довкілля.
“Наш аналіз показує, що різні кліматичні вподобання виникли серед основних груп динозаврів приблизно під час події Дженкінса 183 мільйони років тому, коли інтенсивна вулканічна активність призвела до глобального потепління та вимирання багатьох видів рослин”, – розповів доктор Альфіо Алессандро Кьяренца з Каліфорнійського університету, який очолював дослідження.
Він додав, що саме в цей період з’явилося багато нових груп динозаврів.
“Прийняття ендотермії, можливо, внаслідок екологічної кризи дозволило тероподам і птахотазовим процвітати в холодніших умовах, оскільки вони могли підтримувати активність протягом триваліших періодів часу, щоб розвиватися, швидше рости і народжувати більше потомства”, – пояснив учений.
Дослідники припустили, що унікальна терморегуляція птахів, які є нащадками тероподів, можливо. виникла саме в ранньому Юрському періоді.
“З іншого боку, зауроподи, які жили в теплішому кліматі, приблизно в цей самий час перетворилися на гігантів – ще одна можлива адаптація, викликана впливом довкілля. Їхнє менше співвідношення площі поверхні тіла до його об’єму означало, що більші істоти могли краще зберігати тепло і довше залишатися активними”, – розповіла співавторка дослідження. докторка Сара Варела з іспанського університету Віго.
Подія Дженкінса, про яку згадують у своєму дослідженні вчені, сталася після того, як лава та вулканічні гази виверглися з довгих тріщин на поверхні Землі, охопивши великі території планети.
Нове дослідження пояснює тісний зв’язок між кліматом та еволюцією динозаврів. Воно проливає світло на те, як птахи могли успадкувати унікальну біологічну структуру своїх предків динозаврів і різні способи, якими динозаври адаптувалися до складних та довгострокових змін навколишнього середовища.
