255
Накопичення в мозку різноманітних сполук відбувається постійно впродовж дня, тоді як вночі він очищується. Що старшим стає мозок, то важче йому очищати себе, проте вчені знайшли незвичайний і простий спосіб знову запустити цей процес.
Нещодавні дослідження допомогли вченим зробити значний прорив у розумінні та можливому лікуванні неврологічних захворювань, таких, як хвороба Альцгеймера та Паркінсона, які стають дедалі поширенішими в міру старіння. Ці захворювання, часто звані хворобами «брудного мозку», характеризуються зниженням здатності мозку очищатися від шкідливих відходів. Однак ученим вдалося знайти спосіб знову запустити механізми, здатні видаляти їх, пише Knowridge.
Таке порушення очисних механізмів нашого мозку призводить до накопичення токсичних білків, як-от бета-амілоїд за хвороби Альцгеймера і альфа-синуклеїн за хвороби Паркінсона, які тісно пов’язані з прогресуванням цих захворювань. Мозок має спеціалізовану систему видалення відходів, відому як глімфатична система, яка покладається на спинномозкову рідину (СМР), щоб вимивати ці токсичні білки.
У здоровому мозку ця система функціонує ефективно, запобігаючи накопиченню шкідливих речовин. Однак у міру старіння глімфатична система стає менш ефективною, сприяючи розвитку неврологічних розладів. Дослідники з Рочестерського університету під керівництвом доктора Дугласа Келлі та доктора Майкен Недергаард зробили революційне відкриття, яке може повернути назад ці вікові зміни в системі очищення мозку від відходів. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Aging, показало, що, відновивши функцію лімфатичних судин у шиї, можна значно поліпшити здатність мозку видаляти відходи.
Ці судини мають вирішальне значення, оскільки дають змогу СМР, що містить відходи мозку, залишати череп і потрапляти в лімфатичну систему організму, де вона переробляється і виводиться. Використовуючи передові методи візуалізації, дослідники склали карту шляхів, якими СМР, що містить відходи, залишає мозок. Вони виявили, що приблизно половина цієї рідини йде через крихітні лімфатичні судини в шиї. Однак у літніх мишей ці судини скорочувалися все рідше, а клапани відмовляли, сповільнюючи відтік СМР на 63% порівняно з молодими мишами.
Щоби протистояти цьому зниженню, дослідники випробували препарат під назвою простагландин F2α, який вже використовується в клінічних умовах для викликання пологів. Ця сполука, відома своєю здатністю стимулювати скорочення гладеньких м’язів, пожвавила активність лімфатичних судин у старих мишей, відновивши функцію виведення відходів до рівня, який спостерігався у молодих тварин.
Якщо аналогічного ефекту вдасться домогтися у людей, то такий підхід може призвести до появи нових методів лікування цілої низки вікових неврологічних захворювань. Доступність лімфатичних судин біля поверхні шкіри дає практичну перевагу для майбутніх терапевтичних втручань. Доктор Келлі припустив, що ця стратегія, можливо, у поєднанні з іншими методами лікування, може стати основою для нових методів терапії, спрямованих на поліпшення здоров’я мозку у старшого населення.
Це дослідження відкриває науці нові можливості для лікування і профілактики таких захворювань, як хвороба Альцгеймера і Паркінсона, шляхом посилення природної здатності мозку очищатися від токсичних білків. Успіх цього підходу на тваринних моделях вселяє надію в майбутні дослідження і розробки в цій галузі, що потенційно може призвести до здоровішого старіння і поліпшення якості життя мільйонів людей, заявили автори.
