1629
Шведські дослідники створили біорозкладний кардіостимулятор на основі гідрогелю, який може стати менш інвазивною альтернативою звичайним дефібриляторам і кардіостимуляторам. Цей пристрій являє собою розчин наночастинок у гідрогелі, який після ін’єкції утворює електропровідну мережу навколо серця. Ця мережа з’єднується із зовнішнім джерелом електричних імпульсів через поверхню шкіри. Гідрогелевий кардіостимулятор успішно протестували на рибках даніо-реріо та ембріонах курчат, де він допоміг нормалізувати серцевий ритм і усунути аритмію. У перспективі, після успішних клінічних випробувань на людях, ця технологія може стати в пригоді для тимчасової стимуляції серця у віддалених місцях, де немає можливості провести швидку операцію з імплантації постійного кардіостимулятора. Про розробку повідомили в журналі Nature Communications.
Як гідрогель регулює серцеву діяльність?
Після ін’єкції гідрогель вводиться безпосередньо в область серця, де він самоорганізується в електропровідну структуру, яка досягає поверхні шкіри. До цієї структури під’єднують зовнішнє джерело струму. Завдяки зовнішньому контакту гідрогель можна під’єднати до електрокардіографа, що дозволяє контролювати серцевий ритм пацієнта.
Гідрогель демонструє високу біосумісність і не шкодить клітинам серця чи його скороченням у живих піддослідних тварин. Крім того, через тиждень після введення він повністю розкладається в організмі, не викликаючи токсичних чи запальних реакцій. Дослідники спостерігали за тваринами протягом трьох місяців і не виявили жодних негативних наслідків для їхнього здоров’я. Перед випробуванням на людях технологію ще тестуватимуть на більших тваринах, щоб дослідити, як вона виводиться з організму.
