182
Динозаври, яких колись помилково вважали безжальними і тупими істотами, можливо, досягли значного інтелектуального розвитку задовго до наших предків-ссавців, пише Успіх in UA.
Нещодавнє дослідження припускає, що ці древні тварини володіли когнітивною здатністю, відомою як “візуальне сприйняття перспективи”, яка полягає у визнанні того, що люди сприймають світ по-різному залежно від їхньої точки зору.
Розуміння розумових процесів тварин, з якими ми стикаємося у повсякденному житті, вже є складним завданням для вчених. Спроба розгадати когнітивні здібності істот, які вимерли понад 65 мільйонів років тому, може здатися марною справою. А проте команда з Лундського університету взялася за цю амбітну справу і стверджує, що отримала певне уявлення про думки динозаврів, повідомляє focus.ua.
Для більшості людей вирішальний етап психічного розвитку відбувається у віці від 18 місяців до 2 років, коли вони усвідомлюють, що інші можуть мати візуальний доступ до речей, які вони не можуть бачити. Ця віха розвитку, яку називають “візуальним сприйняттям перспективи”, означає розуміння того, що наше сприйняття світу залежить від нашого фізичного місцезнаходження.
Розвиненіша форма цієї здатності, яка зазвичай з’являється у віці близько 3 років, передбачає усвідомлення того, що якщо хтось спостерігає за чимось, що знаходиться за межами нашої прямої видимості, нам може знадобитися змінити свою позицію, щоб зрозуміти ситуацію. Цей крок вважається важливою віхою як з погляду індивідуального розвитку, так і з погляду еволюції “теорії розуму”, яка передбачає розуміння того, що не всі поділяють ті ж самі процеси мислення, що й ми.
Хоча це розуміння може здаватися нам очевидним, варто зазначити, як легко воно може зруйнуватися. Ми інстинктивно вказуємо на об’єкти, навіть якщо мить роздумів покаже, що об’єкт може бути затуманений з чиєїсь іншої точки зору. Тому не дивно, що багато тварин не мають такої здатності.
Деякі тварини, зокрема численні види приматів, виявилися здатними до візуального сприйняття перспективи. Собаки і вовки також демонструють цю здатність, що вказує на те, що вона не є лише результатом їхньої взаємодії з людиною.
Круки, які не є ссавцями, також демонструють цю когнітивну здатність. Безсумнівно, цей список не є вичерпним, оскільки більшість видів залишається неперевіреною. Не стало несподіванкою, коли професор Матіас Осват виявив, що алігатори час від часу намагаються спостерігати за тим, на що дивиться інший алігатор, хоча їм важко давалися складніші тести на сприйняття перспективи.
Однак, коли Осват і його колеги протестували кілька видів птахів, які, як вважається, мають обмежені інтелектуальні здібності, зокрема відомого нерозумного ему, всі птахи пройшли тести з блиском, попри те, що вони не вміють літати.
Ці птахи пристосовували свої голови, як мінімум, для того, щоб отримати безперешкодний огляд чогось, на чому був зосереджений інший представник їхнього виду. Вони також “перевіряли”, дивлячись в очі спостерігачеві, коли не могли визначити місцезнаходження об’єкта, щоб переконатися, що рухаються в правильному напрямку.
Той факт, що візуальне сприйняття перспективи виявляється універсальним серед палеогнатів, групи птахів, яку досліджували дослідники, свідчить про те, що ця здатність сягає корінням у витоки цієї групи.
Палеогнати — це залишки епохи динозаврів, їхнє походження сягає близько 110 мільйонів років тому, коли вони були частиною різноманітного сімейства динозаврів. Ці птахи були обрані як основних об’єктів дослідження через їхню близьку схожість з дромеозаврами і троодонтидами.
На відміну від них, ссавці, ймовірно, набули подібних когнітивних здібностей набагато пізніше. Останній спільний предок приматів і собак жив приблизно 60 мільйонів років тому, і цілком ймовірно, що кожна група незалежно розвивала зорову перспективу вже після того часу.
“На початку моєї кар’єри ворон часто називали “пернатими мавпами” через численні результати досліджень, які демонстрували їхні видатні когнітивні здібності. Однак я починаю сумніватися, чи слід вважати приматів почесними птахами”, — зазначив професор Осват у своїй заяві.
Чи мали сучасні палеогнатам динозаври подібні когнітивні здібності, залишається невідомим, особливо у випадку видів, які не мають живих нащадків. Автори дослідження сумніваються, що найдавніші динозаври мали розвиненіше візуальне сприйняття перспективи, ніж їхні сучасні родичі — крокодили, враховуючи схожість будови мозку динозаврів та алігаторів.
