232
Розсадник логічних помилок — це скандали у соцмережах, де вони є важливим складником аргументації. З іншого боку, логічні помилки часто використовуються, як цілеспрямовано, так і ненавмисно, у дискусіях, дебатах, великій політиці та повсякденних розмовах, але соцмережі в цьому питанні однозначно «рулять».
Це може бути і атака на особистість, і спотворення аргументу опонента настільки, що він стає легким для спростування, і використання думки авторитету, який жодного разу не експерт, і “натискання” на емоції. Помітити логічні помилки можна всюди, і це важливе вміння, яке щонайменше допомагає захиститися від маніпуляцій. Аналіз найвикористовуваніших логічних помилок — у матеріалі ВВС.
Апеляція до невігластва
Це коли відсутність доказів щодо твердження приймається за доказ його істинності, чи навпаки.
Наприклад, твердження про істинність — немає доказів, що інопланетяни не існують, отже, вони існують.
Твердження про хибність — немає доказів, що гомеопатія неефективна, отже, вона лікує.
Це логічна помилка, оскільки відсутність доказів перестає бути доказом. Небезпека цього маневру в тому, що люди можуть вірити в помилкові твердження просто тому, що ніхто не довів їхню невірність. З іншого боку, апеляція до невігластва підриває критичне мислення та може використовуватися для маніпуляції думкою людей. До речі, це є основою аргументів на користь теорій змови.
Ad hominem
У перекладі з латини — «до людини», відповідно, у процесі аргументації атака спрямована на особисті якості, характер, мотиви та відносини людини з іншими людьми, а не на тему, що обговорюється, або сам аргумент.
Наприклад, коли лікареві на пропозицію зробити щеплення кажуть, що він отримує відкати від виробника вакцин. Або пряма образа на кшталт «Твоя ідея — марення, тому що ти нічого не розумієш у цьому питанні».
Або коли нападка спрямована на минуле людини, а не на його аргумент: що він може знати про політику, якщо його заарештували кілька років тому.
Найбільш абсурдним є аргумент, що взагалі не має відношення до обговорюваної теми, наприклад, безглуздий колір краватки опонента на політичних дебатах.
Слизький шлях
Це логічна помилка, коли стверджується, що одна дія неминуче спричинить ланцюжок подій з катастрофічними чи небажаними наслідками, причому доказів такого причинно-наслідкового зв’язку немає.
Спираючись на спекулятивні та перебільшені наслідки, вона не враховує можливості втручання, альтернативних результатів чи будь-яких факторів, які можуть перервати або змінити цей уявний ланцюжок подій.
Наприклад: ми проти одностатевих шлюбів – це призведе до сексуальної розбещеності суспільства та поставить під загрозу наше життя.
Або: якщо дозволити дітям їсти солодощі перед вечерею, вони перестануть їсти здорову їжу, потім стануть діабетиками, потім — інвалідами.
Опудало
Популярна у соцмережах логічна помилка, яка спотворює аргумент іншої сторони, щоб зробити його безглуздим і легко спростувати. А коли спотворений аргумент спростовується, створюється враження, що оригінальний аргумент також спростували.
Помилка опудала спотворює справжні позиції та аргументи, вводячи в оману. При цьому замість конструктивного обговорення та пошуку рішень обговорення зводиться до атаки на спотворені аргументи. І це може бути свідомою тактикою маніпуляції думкою аудиторії, що викликає не лише неправильне розуміння, а й невдоволення.
Наприклад, на пропозицію включити у навчальну програму більше практичних навичок спотворений аргумент опудала може звинуватити опонента у прагненні прибрати усі академічні предмети та замінити їх курсами домоводства.
Звернення до авторитету
Помилка, яка ґрунтується на думці, що будь-який, хто має якісь повноваження, популярність чи репутацію, є експертом у всьому і завжди правий. Ні додаткових доказів, ні аргументів, ні логіки — одна сліпа віра в авторитет.
Небезпечний шлях, оскільки авторитет може помилятися, бути упередженим чи недостатньо глибоко знати предмет обговорення. Крім того, одна авторитетна думка ніколи не може замінити висновки кола експертів та об’єктивні докази.
На жаль, це одна з найпоширеніших логічних помилок у світі, де правлять інфлюенсери, що розповідають у соцмережах, що їсти і носити, куди ходити, як худнути, лікуватися, тренуватися та жити.
Хибна дихотомія
Логічна помилка, коли ситуація виставляється так, ніби існують лише два взаємно виключаючі варіанти, хоча насправді їх може бути більше. Використовується для обмеження можливостей та примусу до вибору між двома крайнощами, ігноруючи інші рішення чи компроміси.
Наприклад: Або ви підтримуєте політику нашого уряду, або ви ворог держави.
Або: Або ви жорстко контролюєте своїх дітей, або ви дозволите їм стати карними злочинцями.
Що насчетизм
Що про — це логічна помилка чи тактика, коли людина відповідає на звинувачення чи критику вказівкою на геть іншу проблему чи ситуацію. Працює для відвернення уваги та «переведення стрілок» на щось інше. Відповідно, не вирішує питання чи проблему, а перезвертає увагу на інший випадок чи ситуацію.
Наприклад, коли колега каже, що ви регулярно спізнюєтеся на роботу, а ви відповідаєте: “А що про те, що ти по годині обідаєш?”.
Використання такого способу маніпуляції робить дискусію несправедливою, нечесною та за великим рахунком безглуздою.
