156
Вчені знайшли скам’янілість унікального павукоподібного віком 308 млн років, пише Успіх in UA.
«Douglassarachne acanthopoda походить із відомого місцеположення Мейзон-Крік в штаті Іллінойс і має вік близько 308 мільйонів років. Цей невеликий павукоподібний мав довжину тіла приблизно 1,5 сантиметра [0,6 дюйма] і характеризувався своїми надзвичайно міцними та колючими ногами. Тож він зовсім не схожий на жодного іншого відомого павукоподібного, живого чи вимерлого», — сказав Пол Селден, провідний автор нового дослідження цієї загадкової скам’янілості.
Селден і співавтор Джейсон Данлоп зробили висновок, що комаха цього виду просто не підходить до жодного з нам відомих павукоподібних, повідомляє iflscience.com.
«Дуже колючі ноги скам’янілості нагадують деяких сучасних жниварів, але план його тіла сильно відрізняється від жниваря чи будь-якої іншої відомої групи павукоподібних», – пояснив Данлоп.
Будучи віком понад 300 мільйонів років, цілком зрозуміло, що скам’янілості бракує кількох деталей, як-от чітких ротових частин, які могли б допомогти звузити класифікацію. Вважається, що цей період в історії нашої планети був першим, коли більшість живих груп павукоподібних блукали разом.
«Незалежно від їх еволюційної спорідненості, ці колючі павукоподібні, схоже, походять з того часу, коли у павукоподібних часто модифікувалася структура тіла. Деякі з них згодом вимерли, можливо, під час так званого «Кам’яновугільного колапсу тропічних лісів», незабаром після епохи Мейзон-Крік, коли вугільні ліси почали відмирати. Чи, можливо, ці дивні павукоподібні трималися до кінця пермського масового вимирання?», — сказав Селден.
Скам’янілість кілька років була виставлена в Музеї доісторичного життя як частина колекції Девіда і Сандри Дугласс. І хоча цю особливу істоту важко класифікувати, їй все одно потрібна наукова назва.
«Назва роду Douglassarachne вказує на визнання сім’ї Дугласс, яка люб’язно передала зразок до Музею природної історії Філда в Чикаго для наукового вивчення, коли стало очевидно, що він представляє неописаний вид. Тоді acanthopoda говорить про унікальність колючих ніг тварини», – сказав Данлоп.
Як говорить Данлоп, павуки були досить рідкісною групою. Їхні предки жили поряд з багатьма вражаючими звірами, які давно були втрачені для нас, а скам’янілості — наш єдиний шанс відкрити їхню різноманітність.
«Douglassarachne acanthopoda є особливо вражаючим прикладом однієї з цих вимерлих форм», – додає фахівець.
