1199
Генетики виявили в ДНК сучасних людей сліди двох раніше невідомих «примарних» ліній — давніх популяцій людей, від яких не збереглося ані назви, ані викопних решток, але чий генетичний внесок і досі носить у собі людство. Дослідження команди Каліфорнійського університету в Берклі опубліковано 30 липня 2026 року в журналі Science.
Перша лінія простежується в геномах усіх сучасних людей і становить від 0,5 до 1 відсотка ДНК. Ця популяція схрещувалася з предками сучасних людей в Африці понад 50 тисяч років тому, а відгалузилася від нашої лінії приблизно 800 тисяч років тому. Ймовірним кандидатом автори називають Homo heidelbergensis. Друга, «наддавня» лінія виявлена лише в геномах населення Океанії й дає мізерні близько 0,002 відсотка ДНК. Вона відокремилася майже 1,8 мільйона років тому й, можливо, походить від Homo erectus, потрапивши до сучасних людей через денисівців-посередників.
Аби виявити ці сліди, дослідники під керівництвом Прії Мурджані застосували новий підхід. Вони проаналізували понад 500 повних геномів людей з усього світу й для кожної ділянки ДНК реконструювали родовід — генеалогію її походження. Сегменти з надзвичайно давнім спільним предком і виказали присутність архаїчних домішок. Важливо, що метод не потребує викопної ДНК: примарних предків «вирахували» суто за генетикою нині живих людей.
Чому це важливо? Ще донедавна еволюцію людини уявляли як просте дерево з кількома гілками. Нові дані підтверджують інший образ: історія нашого виду радше нагадує складну мережу популяцій, що неодноразово розходилися й знову змішувалися. За словами Мурджані, замість простого дерева перед нами постає заплутане плетиво. Здатність виявляти зниклі популяції без жодної кістки відкриває шлях до пошуку інших прихованих предків і поглиблює розуміння того, з кого насправді складається генетична спадщина сучасного людства.
