1043
Мільйони людей, що живуть на тропічних островах, у майбутньому можуть зіткнутися з дедалі небезпечнішою спекою: зміна клімату робить періоди вологої задухи довшими та інтенсивнішими. Хоча зростання температури зазвичай обговорюють як головний наслідок глобального потепління, вирішальну роль відіграє саме вологість. Коли повітря вже насичене вологою, піт випаровується гірше, і тілу набагато складніше охолоджуватися. Нове дослідження опублікували в Geophysical Research Letters.
Робота показала, що найбільшого зростання теплового стресу від вологої спеки зазнають острови, найближчі до екватора. За сценарієм високих викидів парникових газів теплові події, які історично траплялися раз на десятиліття, до 2100 року можуть стати щорічними, а небезпечні хвилі вологої спеки накриватимуть деякі острови приблизно 300 днів на рік.
Тропічні острови й так є одними з найтепліших місць на Землі, але оцінити їхні майбутні ризики складніше, ніж для великих суходолів. Багато глобальних кліматичних моделей не мають достатньої деталізації, щоб точно відтворити клімат малих островів, тож ті часто трактуються як океан, а не як суша. Щоб заповнити цю прогалину, аспірантка Ліліан Бальд із Національного центру метеорологічних досліджень Франції та колеги поєднали дані 15 глобальних кліматичних моделей зі спостереженнями метеостанцій на 17 тропічних островах Атлантичного, Індійського й Тихого океанів.
Далі науковці розрахували зміни індексу спеки (Heat Index) — показника, розробленого Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), який поєднує температуру й вологість, щоб оцінити, наскільки гарячими умови відчуваються тілом людини. Дослідники розглянули і рідкісні екстремальні події вологої спеки, і триваліші, менш інтенсивні, але не менш небезпечні хвилі, під час яких у людей менше можливостей відновитися.
Прогнози вражають. У 2076–2100 роках за найвищого сценарію викидів інтенсивність цих подій може сягати значень індексу спеки приблизно від 46°C до 63°C. NOAA класифікує значення понад близько 40°C як рівень «небезпеки», за якого тривале перебування на спеці може спричинити теплові захворювання, а ще вищі показники стають загрозливими для життя. Крім того, острови ближче до екватора можуть зазнавати небезпечних умов вологої спеки від 160 до 320 днів щороку до кінця століття.
Причина особливої вразливості екваторіальних островів — у тому, що там і без того майже немає сезонних коливань. Зі зростанням глобальної температури прохолодних періодів, здатних перервати тривалу спеку, стає ще менше, тож небезпечні умови можуть триматися довше. Для людей це означає серйозні ризики для здоров’я: теплове виснаження, тепловий удар і гіпертермію, коли температура тіла піднімається понад безпечний рівень, — стан, потенційно смертельний навіть для молодих і здорових.
Загрози не обмежуються здоров’ям. Багато острівних громад уже борються з іншими кліматичними тисками — підвищенням рівня моря, нестачею води й екстремальною погодою, — тож додаткова спека ускладнить повсякдення. Дослідники наголошують: скорочення викидів усе одно не скасує вологої спеки, але зробить зміни значно меншими, ніж за найгіршого сценарію. А системи попередження про спеку, доступ до охолодження й теплостійкіші будівлі допоможуть громадам адаптуватися. Малі острови, попри крихітну частку суходолу, можуть стати раннім попередженням для всього світу.
