1249
Мабуть, кожен хоч раз помічав: рудий Мурчик із сусіднього двору дивиться на вас янтарними очима, а породиста абіссінська на виставці — яскраво-зеленими. Випадковість? Зовсім ні.
Про це розповідає KURAZH
Усе вирішує меланін — той самий пігмент, що фарбує шкіру, волосся і шерсть. У котячих очах він працює за простим принципом: багато меланіну — очі жовті або мідні, мало — зелені чи блакитні.
Природа обирає жовте
Безпородні коти — це тисячі поколінь вільного схрещування без жодного втручання людини. У такій «генетичній лотереї» перемагає сильніший ген. А ген високого вмісту меланіну — домінантний, тобто він придушує решту. Саме тому більшість дворових котів і виходять жовтоокими: не тому що вони «гірші», а тому що природа консервативна і обирає стійкіший варіант.
Зелені очі — це робота людини
З породистими котами все інакше. Заводчики десятиліттями відбирали тварин із конкретним кольором очей і шерсті, щоразу закріплюючи потрібні гени. Яскраво-зелені очі — офіційний стандарт для багатьох порід: абіссінської, російської блакитної, єгипетської мау. Без цієї кропіткої роботи селекціонерів зелений колір просто «розчинився» б у наступних поколіннях.
А що з блакитними?
Блакитні очі у дорослого кота — окрема історія. Вони майже завжди пов’язані або з геном білого забарвлення, або з характерним «пойнт»-забарвленням — як у сіамських котів. До речі, всі кошенята народжуються з блакитними очима, і лише до 3 місяців їхній справжній колір проявляється остаточно.
І так, є винятки
Не всі породисті коти зеленоокі. У британської короткошерстої та бомбейської породи стандарт вимагає якраз мідних або жовтих очей. А серед вуличних котів зустрічаються й зеленоокі — найчастіше серед рудих особин.
Тож наступного разу, зустрівши дворового кота з пронизливим жовтим поглядом, знайте: перед вами — переможець еволюційного відбору. Нехай і без родоводу.
