1127
Ліки на зразок Ozempic зробили революцію в лікуванні ожиріння й допомагають людям швидко схуднути. Водночас нові дослідження показують: вже через кілька місяців у тих, хто вжиає ці препарати можуть розвивати дефіцити важливих вітамінів і мінералів.
У Великій Британії й США такі препарати глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), які продаються під такими торговими марками, як Ozempic, Wegovy або Mounjaro, стрімко набули популярності. Близько 12% дорослого населення США (приблизно 41 млн людей) і близько 1,6 млн дорослих у Великій Британії вживали ліки для схуднення.
Дослідження Клівлендської клініки, у якому взяли участь 460 тис. дорослих, показало: майже 1 із 5 пацієнтів, яким призначили ці препарати, впродовж року розвинув дефіцит поживних речовин — часто без очевидних симптомів.
Інше велике дослідження в Мексиці (480 тис. пацієнтів) виявило, що 13,6% за рік мали значний дефіцит вітаміну D, а близько 60% не отримували достатньо заліза або кальцію з раціону.
Додатковні дослідження пов’язують прийом ліків для схуднення із нестачею магнію, калію та вітамінів A, C, D і E, а також з ризиком недостатнього надходження білка й харчових волокон.
Чому це відбувається
Професор Ґайлс Йо (фахівець із нейроендокринології та ожиріння в Кембриджському університеті) пояснює: GLP‑1 імітують природний гормон насичення, тож люди швидше відчувають ситість і споживають менше їжі. Це й дає вагомий ефект схуднення, але водночас скорочує кількість можливостей отримати весь комплекс потрібних мікронутрієнтів.
«Це мікронутрієнти — їх потрібно дуже мало, але вони надзвичайно важливі для роботи організму», — каже Йо. Якщо людина до початку лікування їла маловітамінізовану їжу (мало свіжих овочів і фруктів, односторонній раціон або надто багато ультраоброблених продуктів), то після зниження апетиту ризик дефіциту лише зростає.
Крім меншого об’єму їжі, додаткову роль відіграють побічні явища: практично третина користувачів GLP‑1 страждає від діареї, майже чверть — від нудоти та блювання. Як пояснює Стівен Хеймсфілд, директор Лабораторії метаболізму та складу тіла при Університеті штату Луїзіана і старший автор дослідження Клівлендської клініки: «Якщо є діарея, ви втрачаєте поживні речовини до того, як вони встигли засвоїтися».
Чому дефіцити часто лишаються непоміченими
Незважаючи на їхню поширеність, низку дефіцитів практично не перевіряють у пацієнтів на GLP‑1. У статті 2025 року в International Journal of Obesity автори назвали відсутність моніторингу харчування «критичним прорахунком».
«Ожиріння — це хронічне захворювання, його слід лікувати як інше хронічне захворювання», — наголошує Хеймсфілд. Він додає: якщо лікар прописує ці ліки, пацієнта слід обстежити на рівень поживних речовин у крові — так само, як роблять при інших хворобах.
Наслідки для здоров’я
У найважчих випадках дефіцити можуть призвести до невідкладних станів. Є поодинокі повідомлення про серйозні неврологічні порушення — порушення мови, дезорієнтацію, слабкість — пов’язані з дефіцитом вітамінів групи B після застосування GLP‑1.
Навіть найпоширеніший дефіцит — вітаміну D — має наслідки: низький рівень цього вітаміну підвищує ризик остеопорозу й посилює ймовірність слабкості в літньому віці. Особливо небезпечно це в поєднанні з недостатнім споживанням білка, коли разом зі зниженням маси тіла йде й втрата м’язів (саркопенія), що підвищує ризик падінь і переломів.
«Є люди похилого віку з ожирінням, які починають приймати ці препарати, і це може прокласти шлях до саркопенії та вразливості в старості», — попереджає Хеймсфілд.
Погоджуючись із побоюваннями, Йо зауважує: нині більшість користувачів GLP‑1 — привілейовані люди, котрі приватно купують ліки й можуть собі дозволити відносно здорову їжу. Але з часом, наприклад після появи таблетованих форм і зниження вартості, до цих препаратів отримають доступ ширші верстви населення, у яких раціони часто гірші не з власного вибору. За його словами, це може стати серйозною проблемою.
Що радять експерти
- Не сприймати GLP‑1 як повністю «безпечні». Це потужні препарати, але вони потребують медичного супроводу.
- Перш ніж і під час лікування — робити аналізи на ключові поживні речовини (залізо, вітамін D, вітаміни групи B, кальцій тощо) і при потребі коригувати раціон або додавати добавки під контролем лікаря.
- Стежити за симптомами побічних ефектів (тривала діарея, блювання, сильна втома, проблеми з пам’яттю чи м’язовою силою) і повідомляти лікаря.
Йо підкреслює: «Ми не хочемо занадто нагнітати. Ці ліки — потужний інструмент. Але треба стежити за мікронутрієнтами, які ми вже знаємо як поширені дефіцити. Коли люди їдять менше, ті проблеми тільки посилюються».
GLP‑1 препарати змінюють правила боротьби з ожирінням. Водночас медична спільнота має не забувати про базову задачу: контролювати харчовий статус пацієнтів, щоб швидке схуднення не обернулося розвитком прихованих, але значущих дефіцитів поживних речовин. Це звичайно — питання не лише результату на вагах, а й довгострокового здоров’я.
