454
Під вашим містом проходять тисячі кілометрів каналізаційних труб. У них тепло, мало кисню і багато органіки — ідеальне середовище для мікробів, що виробляють метан. Але в кліматичних звітах більшості країн і самого МГЗК (Міжурядова група з питань зміни клімату) навпроти рядка «каналізаційні мережі» стоїть нуль. Нова стаття в Nature Water ставить хрест на цьому нулі. Як повідомляє SciTechDaily, команда під керівництвом професора Юань Чжіґуо з Міського університету Гонконгу після 20 років досліджень розробила першу в світі глобальну модель для підрахунку метану з каналізаційних систем — і виявила, що вони щороку виділяють від 1,18 до 1,95 мільйона тонн цього потужного парникового газу.
Що відомо коротко
- : Sharma K., Li J., Liu T., Willis J., Liu Y., Zhang Z., Yuan Z. «Estimating methane emissions from global sewer networks», Nature Water (2 лютого 2026). DOI: 10.1038/s44221-025-00574-w. City University of Hong Kong + University of Queensland + Hong Kong PolyU + Tianjin University + Tongji University.
- 20 років досліджень: модель SeweX розроблена з 2008 р., вдосконалена і откалібрована на даних з Австралії, США, Китаю і Бельгії.
- Результат: каналізаційні мережі світу виділяють 1,18–1,95 млн тонн метану на рік.
- Що це означає: додає 1,7–3,3% до загальних оцінок глобальних викидів метану від сектору відходів.
- Ключовий скандал: МГЗК і більшість країн вважають ці викиди нулем у своїх інвентаризаціях.
- Каналізаційний метан додає 16–38% до оціночного вуглецевого сліду водовідведення в цілому.
- Механізм: органіка у стічних водах + анаеробне середовище труб → метаногени → метан.
- Модель: SeweX симулює фізичні, хімічні і біологічні процеси; спрощена версія використовує розмір труб, нахил, температуру стічних вод і потоки.
- Перевірено на 21 місті у 4 країнах.
Що це за явище
Вічна мерзлота Арктики виділяє метан, і цей процес прискорюється зі зміною клімату — але принаймні його помічають і вимірюють. Каналізаційний метан досі залишався в «сліпій зоні» кліматичної науки — попри те, що труби проходять безпосередньо під містами і населені мікробами цілодобово.
Метан є другим за важливістю парниковим газом після CO₂ — але набагато потужнішим у короткостроковій перспективі: за 20-річним горизонтом він у **80 разів» теплоємніший за CO₂. Коаліція з питань клімату і чистого повітря оцінює, що людська діяльність з виробництва метану відповідальна за 45% поточного нетто-потепління — тобто скорочення метанових викидів дало б більш швидкий кліматичний ефект, ніж скорочення CO₂.
Деталі відкриття
Раніше вважалось, що стічні води рухаються трубами надто швидко, щоб метаногени встигали виробляти газ у значних кількостях. Плюс — виміряти викиди в закритих підземних мережах технічно складно. Ці два факти і породили зручний «нуль» у звітах.
Команда Юаня показала: хоча вода і рухається швидко, змочена поверхня труб — біоплівка на стінках — є постійним осередком анаеробного метаногенезу. Ключовий параметр, що визначає викиди — не час затримки рідини, а площа змоченої поверхні. Звідси й простий розрахунок: розмір труби, нахил, потік, температура → оцінка метану.
Калібрування SeweX проводилось за допомогою спеціально розробленого онлайн-сенсора, встановленого в каналізаційних мережах Австралії. Потім модель тестувалась на 21 місті по всьому світу — і показала стабільні результати.
Що показали нові спостереження
[Суша і мікропластик в атмосфері теж виявились незрахованими у кліматичних моделях](написана в цій сесії) — і нова стаття про каналізаційний метан є ще одним прикладом тієї самої закономірності: реальні викиди систематично перевищують офіційні оцінки через «технічно важкі» джерела, які зручно ігнорувати.
Зі зростанням міст каналізаційні мережі розширюються — і викиди метану зростатимуть пропорційно. Це особливо критично для країн Глобального Півдня, де урбанізація прискорюється і де каналізаційні системи часто старіші, тепліші і повільніші.
Чому це важливо для науки
«Наше дослідження підтверджує, що каналізації — не джерело з нульовими викидами; вони є кількісно вимірюваним джерелом метану з вагомими глобальними кліматичними наслідками», — говорить Юань Чжіґуо. Включення каналізаційного метану в національні інвентаризації може відкрити новий «напрямок для скорочення викидів» — відносно дешевий і технічно реалізований через зміни в конструкції систем.
Цікаві факти
SeweX — перша в світі обчислювальна модель для моделювання фізичних, хімічних і біологічних процесів всередині каналізаційних труб. Розроблена командою Юаня у 2008 р., вона симулює виробництво сірководню, метану і CO₂, а також корозію труб. Саме SeweX вже використовується водними комунальними службами в Австралії, США і Китаї для прогнозування сірководневих аварій. Тепер вона стала основою першої глобальної оцінки метану. Джерело: Sharma et al., Nature Water 2026.
Метан від каналізацій є особливо значущим через температурну залежність: метаногени активніші у теплих водах. Тропічні і субтропічні міста (Гонконг, Бангалор, Лагос, Ріо) генерують значно більше метану на кілометр труби, ніж холодні (Стокгольм, Осло). Зі зміною клімату і потеплінням вод — ця різниця зростатиме. Джерело: Nature Water 2026.
Загальна довжина каналізаційних труб у світі перевищує 4 мільйони кілометрів — досить, щоб обернути Землю по екватору 100 разів. І цей показник зростає з кожним роком урбанізації. Більша частина цієї мережі знаходиться під містами Азії, де і відбувається найшвидше розширення. Кожен новий кілометр труби — це новий «мікробний реактор» метаногенезу. Джерело: UN Water Statistics, 2024.
Два типи мікробів відповідальні за більшість метану в каналізаціях: сульфат-редуктори (виробляють H₂S, що спричиняє неприємний запах і корозію) і метаногени (виробляють CH₄). Вони конкурують за одну і ту саму органіку. При достатній кількості сульфату у воді переважають перші — і метану менше. У прісних і малосульфатних стічних водах переважають метаногени — і метан домінує. Саме це пояснює, чому різні міста дають різні рівні викидів. Джерело: Sharma et al., Nature Water 2026.
FAQ
Чому МГЗК вважала ці викиди нулем? З двох причин. По-перше, технічна складність вимірювань: закриті підземні труби важко моніторити, і прямих вимірювань майже не було. По-друге, теоретичне припущення: стічні води рухаються швидко, тому метаногени «не встигають». Нова робота показує: це припущення хибне — метан утворюється не в потоці, а в біоплівці на стінках труб, де вода не рухається.
Чи можна скоротити каналізаційний метан? Так — і відносно дешево. Декілька підходів: (1) вентиляція: відведення газів з труб і спалювання метану замість викиду; (2) зміна pH стічних вод — метаногени пригнічуються при нижчих значеннях; (3) нітрат-обробка: введення нітратів у систему пригнічує метаногени і сульфат-редуктори одночасно; (4) конструктивні зміни при будівництві нових мереж. Автори підкреслюють: «навіть невеликі зміни у конструкції можуть мати значення».
Чи враховує Україна ці викиди? Як і більшість країн — ні. Методологія МГЗК, якій слідують всі країни при підготовці національних інвентаризацій парникових газів, дотепер не містить методів розрахунку для каналізаційних мереж. Юаня є першим кроком до зміни цього: автори пропонують включити спрощену версію SeweX у стандартні протоколи МГЗК.
WOW-факт: Прямо зараз, під кожним містом планети, мільярди мікробів тихо їдять органіку у каналізаційних трубах і видихають метан — один із найпотужніших парникових газів. Вони роблять це 24 години на добу, 365 днів на рік, незалежно від саміту ООН, кліматичних угод чи добрих намірів урядів. І ніхто — ні МГЗК, ні жодна країна у своєму кліматичному звіті — не рахував ці викиди: вважали нулем. Після 20 років досліджень ця «нульова» цифра нарешті отримала реальне значення: до 1,95 мільйона тонн метану на рік. Для порівняння — це приблизно стільки, скільки виробляє вся нафтова і газова промисловість середньої країни.
Під кожним містом знайшли приховане джерело парникового газу з’явилася спочатку на Цікавості.
