Головна > Наука

Гігантська єхидна вагою 15 кг — нова мегафауна Австралії

Сьогодні,   09:45    482

Інколи найбільші відкриття в палеонтології трапляються не в полі, а в запиленій шухляді. Двоє дослідників з Австралії розгадали загадку, яка «спала» у музейній колекції понад 120 років: виявилось, що часткова кістка черепа з печери у Вікторії належить Megalibgwilia owenii — вимерлій гігантській єхидні, яка важила понад 15 кілограмів і сягала метра в довжину. Як повідомляє Popular Science, знахідку описали у журналі Alcheringa: An Australasian Journal of Palaeontology (2026), і вона стала першим підтвердженим зразком цього виду з штату Вікторія.

Ілюстрація того, як могла виглядати гігантська єхидна Оуена. Ця вимерла мегафауна досягала у довжину трьох футів. Кріс Едсер

Що відомо коротко

  • : Ziegler T., Lockett J., Alcheringa (2026). DOI: 10.1080/03115518.2026.2643598.
  • Тім Зіглер (Museums Victoria) та Джеремі Локетт (Університет Дікіна) ідентифікували кістку, яку виявив Зіглер у 2021 р.
  • Скам’янілість знайдена у 1907 р. Франком Спраєм у печері Foul Air Cave (Бекан, Вікторія) і лежала в колекції музею нерозпізнаною.
  • Megalibgwilia owenii (Owen’s giant echidna): маса ~15 кг (33,1 фунта), довжина до ~1 метра (3,3 фути).
  • Перша знахідка цього виду у Вікторії — усуває «прогалину» в ареалі поширення виду.
  • Вид вимер наприкінці плейстоцену, ймовірно через поєднання кліматичних змін і тиску з боку людей.

Що це за явище

Єхидни — одні з найдивніших ссавців на Землі: вони відкладають яйця і годують дитинчат молоком, виступають єдиними сучасними представниками яйценосних ссавців разом з качконосом. Сучасні єхидни сягають 50–75 см і важать до 10 кг. Але в плейстоценову епоху — льодовиковий час від ~2,6 млн до ~11 700 років тому — в Австралії існувала мегафауна: гігантські версії знайомих нам тварин. Серед них була і Megalibgwilia owenii — єхидна, що нагадувала колосальну шипасту тварину з прямим дзьобом для розбивання великих комах.

Останні новини:  До 4% людей чують кольори або відчувають смак слів




Рід Megalibgwilia поєднує давньогрецьке «mega» (великий) та «libgwil» — слово мовою народу Вемба-Вемба (корінні австралійці), яке означає єхидну. Так само, як тасманійський диявол колись населяв весь материк, гігантська єхидна була поширена на значній частині Австралії — але вимерла ще в давнину.

Деталі відкриття

У 2021 р. куратор палеонтологічної колекції Museums Victoria Тім Зіглер натрапив на кістку черепа, маркування якої вказувало на експедицію 1907 р. у печерний комплекс Бекан. Натураліст Франк Спрай і його команда дослідили тоді підземні порожнини буквально з мотузками і гасовими лампами — і підняли чимало матеріалу, частина якого так і залишилась невизначеною.

Зіглер і студент-палеонтолог Локетт порівняли знахідку з черепами сучасних і викопних єхидн з інших австралійських музейних колекцій. Так само, як несподівані відкриття нерідко чекають у старих музейних фондах, ця кістка виявилась прихованим скарбом. Ідентифікаційною ознакою стала характерна пряма форма дзьобового виросту черепа — така структура була властива Megalibgwilia і відрізняла її від сучасних короткодзьобих єхидн.

Що показали нові спостереження

До цього відкриття Megalibgwilia owenii була відома переважно зі знахідок у Тасманії, Новому Південному Уельсі і Квінсленді. Відсутність зразків з Вікторії — штату, що географічно розташований між цими регіонами — виглядала «дивною аномалією в ареалі». Нова знахідка заповнює цю прогалину і підтверджує, що вид мешкав на всьому південному сході континенту суцільним ареалом.

Це важливо для реконструкції того, як і чому гігантська мегафауна Австралії зникла: розуміння повного географічного поширення виду допомагає встановити, де і коли вона зникала. Вимерлі великі тварини плейстоцену — від гігантських вомбатів до хижих кенгуру — формували зовсім інші екосистеми, і кожна нова знахідка допомагає відтворити ту картину.

Останні новини:  Синє світло смартфона майже не псує сон — кажуть вчені

Чому це важливо для науки

«Музейні колекції зберігають зв’язок між наукою, спадщиною і людьми», — зазначив Тім Зіглер у заяві для EurekAlert. — «Понад сто років тому Спрай разом з вченими і місцевими жителями досліджував печери Бекана з мотузками і гасовими лампами — і надихнув нас продовжувати їхню роботу».

Відкриття підкреслює наукову цінність старих музейних зібрань: навіть кістки, що лежали в ящиках 120 років, можуть дати новий вимір до нашого розуміння минулої фауни. Це також аргумент на користь збереження і оцифрування музейних колекцій у всьому світі — особливо зразків із ранніх польових експедицій, що часто залишаються каталогізованими лише приблизно.

Цікаві факти

  • 🥚 Єхидни та качконоси — єдині представники однопрохідних (Monotremata), єдиного ряду ссавців, що відкладають яйця. Попри це, вони годують дитинчат молоком. Ця комбінація робить їх унікальним «живим мостом» між предками рептилій і сучасними ссавцями.
  • 🦔 Рід Megalibgwilia включав щонайменше два відомих вимерлих види. M. ramsayi — ще більший, потенційно важив понад 20 кг. Порівняно з ним M. owenii — «маленька» гігантська єхидна. Джерело: Alcheringa, 2026.
  • 🏺 Печерний комплекс Бекан (Buchan Caves System) у Вікторії є одним з найбагатших в Австралії джерел плейстоценової мегафауни: раніше тут знаходили рештки гігантських вомбатів (Diprotodon), тигрових кволів та інших вимерлих тварин. Джерело: Museums Victoria Research Institute.
  • 🦷 Гігантська єхидна живилась переважно великими безхребетними і, ймовірно, термітами та мурахами. Її прямий жорсткий дзьоб — на відміну від злегка зігнутого дзьоба сучасних єхидн — був пристосований до розбивання твердих комашиних колоній і риття у щільному ґрунті льодовикової Австралії. Джерело: Alcheringa, 2026.
Останні новини:  ШІ пришвидшив пошук ліків у 10 мільйонів разів

FAQ

Чому гігантська єхидна вимерла, якщо сучасні єхидни досі живуть? Вчені вважають, що вимирання австралійської мегафауни наприкінці плейстоцену (~46 000–10 000 років тому) спричинило поєднання кліматичних змін і появи людини: зміна рослинності, пожежі і полювання. Більші тварини — вразливіші, бо повільніше розмножуються. Сучасні менші єхидни пережили цей перехід, але тепер самі під загрозою через знищення середовища існування.

Чи є ще нерозпізнані знахідки в музейних сховищах? Безперечно. Вчені регулярно знаходять нові види саме в старих колекціях, де тисячі зразків досі не пройшли ретельну ревізію. Поширення 3D-сканування і баз даних зразків прискорює такі відкриття. За оцінками, у світових музеях можуть зберігатися мільйони невизначених або неправильно визначених зразків.

Де можна побачити цей зразок? Скам’янілість зберігається у Palaeontology Collection Музею Вікторії (Museums Victoria Research Institute, Мельбурн) і є частиною офіційної наукової колекції.

Єхидни — одні з небагатьох ссавців, що мають кілька статевих хромосом: у самців п’ять X і п’ять Y хромосом — найскладніша відома система статевих хромосом серед ссавців. Це ще один нагадування: єхидни, і давні і сучасні, — не просто «старомодні» тварини, а надзвичайно унікальні організми з біологічними рішеннями, які ніде більше не зустрічаються. Вимерла гігантська версія цього дива природи пролежала в музейній шухляді 120 років — і тепер нарешті говорить з нами зі своїх плейстоценових часів.

Гігантська єхидна вагою 15 кг — нова мегафауна Австралії з’явилася спочатку на Цікавості.


cikavosti.com