686
Коли бадилля картоплі ні з того ні з сього починає вʼянути, городники кажуть, що рятувати кущ уже пізно. Це у тому випадку, якщо ви сумлінно доглядали за рослинами, а біда все ж сталася. Це говорить про те, що хрущ уже встиг вигризти коріння під самий корінь. Дачники кажуть, що найкраща стратегія захисту – це не отрута, а створення для нього пекельних умов.
Хрущ терпіти не може високих концентрацій азоту, тому розчин карбаміду (200 г на відро води на 10 квадратів) саме те, що треба для боротьби. Після такого поливу та подальшого перекопування личинка змушена тікати якнайглибше, подалі від ваших майбутніх грядок. Для картоплі ж цей прийом стає таким собі допінгом, який стимулює ріст зеленої маси на самому старті сезону, що непогано.
Під час самої посадки варто згадати про “бабусині” хитрощі. Жменя деревної золи та подрібнена яєчна шкаралупа в кожну лунку – це те, що також зупиняє шкідника. Зола миттєво змінює кислотність ґрунту на лужну, що для хруща слугує сигналом шукати інше місце для життя. Шкаралупа ж тут діє як фізична перепона, бо має гострі краї, які захищають коріння молодих рослин.
Коли ж картопля вже пішла в ріст, дачники радять використовувати нашатирний спирт. Для цього треба розвести 3 столові ложки нашатирю у відрі води і проводити такий полив у сутінках або в хмарну погоду, щоб не попалити листя. У випадках, коли шкідник розплодився, варто придивитися до біологічних препаратів на основі нематод.
Ці препарати винищують личинки хруща зсередини, але при цьому ніяк не впливають на дощових червʼяків, що дуже важливо. Якщо застосовувати ці засоби з розумом, то проблему буде вирішено. Бажаємо успіхів у полюванні на шкідників. Нехай врожай цьогоріч потішить і якістю, і кількістю!
