У печері Нової Зеландії знайшли мільйонолітні скам’янілості птахів

Більшість людей знає Нову Зеландію як острів птахів, що не вміли літати — ківі, какапо, такахе. Але виявляється, за мільйон років до того, як туди прийшли люди, тут існувала зовсім інша фауна — і вона зникла задовго до нас. Вчені Університету Флінберса та Кентерберійського музею розкрили буквально «капсулу часу» — печеру, де між двома шарами вулканічного попелу збереглись скам’янілості 16 видів, невідомих науці.

Що відомо коротко:

• Печера розташована поблизу Вайтомо на Північному острові Нової Зеландії і містить скам’янілості давністю близько 1 мільйона років
• Знахідка включає 12 видів птахів і 4 види жаб — серед них новий вид предка какапо Strigops insulaborealis, який, можливо, міг літати
• Скам’янілості датовані за допомогою двох шарів вулканічного попелу: нижній — від виверження 1,55 млн років тому, верхній — від масового виверження близько 1 млн років тому
• За оцінками команди, від 33 до 50% видів зникло за мільйон років до появи людини в Аотеароа — під впливом вулканізму і кліматичних зрушень
• Це найдавніша відома печера на Північному острові і найбільша прогалина у палеонтологічному записі Нової Зеландії, яку вдалось заповнити

Що таке «загублений том» природної історії Нової Зеландії

Нова Зеландія — унікальний острів-ковчег, де еволюція йшла своїм шляхом мільйони років без хижаків-ссавців. Це зробило її птахів знаменитими: нелітаючі і безстрашні, вони заповнили екологічні ніші, які в іншому місці займають четвероногі.

«З наших розкопок у Сент-Батансі в Центральному Отаго впродовж багатьох років ми маємо знімок життя в Аотеароа між 20 і 16 мільйонами років тому. Нові знахідки проливають світло на 15-мільйонний проміжок від того часу до 1 мільйона років тому, який практично відсутній у скам’янілому записі Нової Зеландії», — пояснив співавтор доктор Пол Скофілд, старший куратор природничої історії Кентерберійського музею. «Це була не відсутня глава природної історії Нової Зеландії — це був відсутній том».

Деталі відкриття

Скам’янілості були збережені між двома виразними шарами вулканічного попелу всередині печери. Один шар датується виверженням близько 1,55 мільйона років тому, інший — масовим виверженням приблизно 1 мільйон років тому. Пізніше виверження, ймовірно, вкрило більшу частину Північного острова метрами попелу.

Вулканічний попіл зіграв роль парадоксального консерванту: з одного боку, виверження знищували екосистеми, з іншого — герметично запечатали рештки зниклих тварин. Наявність старішого шару попелу також вказує на те, що ця ділянка є найдавнішою відомою печерою на Північному острові.

Команда об’єднала палеонтологів з Університету Флінберса та Кентерберійського музею з вулканологами з Університету Окленда і Університету Вікторії у Веллінгтоні. Це дозволило точно датувати знахідки і зрозуміти контекст катастрофічних подій, що сформували цю фауну.

Паралельно варто нагадати: Нова Зеландія — не єдиний острів, де вулканізм радикально переписував еволюційну картину. Схожі процеси описані у матеріалі про мікроскопічних рачків з Японії, що довели єдність стародавніх океанів — геологічні катаклізми постійно перебудовують екологічні зв’язки.

Що показали нові спостереження

Серед найзначущіших знахідок — новий вид папуги Strigops insulaborealis, стародавній родич сучасного какапо. Тоді як сьогоднішній какапо відомий своєю важкістю і нездатністю до польоту, цей ранній вид міг мати здатність літати. Аналіз скам’янілостей показує, що він мав слабкіші ноги, ніж сучасний птах, що свідчить про меншу пристосованість до лазіння. Дослідники кажуть, що потрібні подальші дослідження для підтвердження польотних здібностей.

Крім того, виявлені рештки вимерлого предка такахе — нелітаючого птаха, що і нині живе в Новій Зеландії. Знайдено також вимерлий вид голуба, споріднений з австралійськими бронзовими голубами. Ця спорідненість — ще одне свідчення тісних еволюційних зв’язків між Австралалазією та Новою Зеландією у доісторичні часи.

Чому це важливо для науки

«Протягом десятиліть вимирання птахів Нової Зеландії розглядалось переважно крізь призму прибуття людей 750 років тому. Це дослідження доводить, що природні сили — супервулкани і різкі кліматичні зрушення — вже ліпили унікальну ідентичність нашої дикої природи понад мільйон років тому», — наголосив провідний автор, доцент Тревор Ворті.

Відкриття кидає виклик надто спрощеному наративу: «до людей у Новій Зеландії все було добре». Насправді острів пережив кілька хвиль масового вимирання задовго до полінезійського заселення. Це не применшує вплив людини — він таки був катастрофічним — але дає повнішу картину динаміки острівних екосистем.

«Цей зсув лісових і чагарникових місцеперебувань спонукав до перезапуску популяцій птахів», — додав доктор Скофілд. Кожна кліматична чи вулканічна катастрофа — це не лише знищення, а й еволюційний поштовх: порожні ніші заповнюються новими видами. Так само, як нещодавно вчені з’ясували, як кліматична зміна підвищує ризик лавин там, де їх не чекали — ще один приклад того, як природні катастрофи перебудовують екосистеми.

Цікаві факти

Какапо (Strigops habroptilus) — найважчий у світі папуга, що не вміє літати, нічний і надзвичайно довгоживучий (до 90 років). Він вважається одним із найбільш загрозливих вимиранням птахів: у дикій природі залишається менше 250 особин. Тепер виявляється, що мільйон років тому його предок, можливо, ще вмів літати. Детальніше про сучасну охорону какапо — у DOC New Zealand.

Нова Зеландія розташована на Тихоокеанському вогняному кільці і є одним із найбільш вулканічно активних регіонів світу. Виверження, що запечатало скам’янілості 1 мільйон років тому, було настільки масштабним, що вкрило Північний острів метрами попелу — тобто за масштабом порівнянне з виверженням Тоба в Індонезії, яке вплинуло на еволюцію людства.

Серед знахідок — залишки чотирьох видів жаб. Це важливо: жаби надзвичайно чутливі до змін середовища і є «індикаторними видами» — їхня присутність або відсутність свідчить про стан екосистеми. Існування цих давніх видів жаб говорить про вологий, лісистий ландшафт мільйон років тому. Про значення жаб як біоіндикаторів — у IUCN.

Дослідники оцінюють, що від 33 до 50% видів зникло в проміжку від 1 мільйона до 750 років тому. Для порівняння: за останні 750 років — з часу появи людей — Нова Зеландія втратила понад 50 видів птахів. Обидві хвилі вимирань катастрофічні — але мають принципово різні причини.

FAQ

Чи всі знахідки з цієї печери є новими видами? Ні. Серед 16 виявлених видів деякі — стародавні форми птахів, споріднених із сучасними (такахе, голуби), а Strigops insulaborealis є принципово новим видом, раніше науці невідомим.

Чому вчені вважають, що предок какапо міг літати? Аналіз кісток показав слабші ноги порівняно з сучасним какапо. Сучасний птах має потужні ноги для лазіння по деревах — а менш розвинені ноги у предка можуть вказувати на те, що він більше покладався на крила. Але підтвердження потребує подальших досліджень.

Як вулканічний попіл зберіг скам’янілості? Попіл є прекрасним герметиком: він ізолює залишки від кисню та мікроорганізмів, що руйнують органіку. Попіл також хімічно консервує кістки. Саме тому найкращі палеонтологічні знахідки часто пов’язані з вулканічно активними регіонами.

У печері Нової Зеландії знайшли мільйонолітні скам’янілості птахів з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com