Парник для розсади здається простою спорудою, але навколо нього часто виникає плутанина. Дехто вважає, що якщо конструкція опалюється – це теплиця, а якщо ні – це парник. Інші переконані, що парник – це будь-яка невелика споруда для вирощування розсади, незалежно від того, чим вона накрита. Тож варто розібратися, що ж таке парник насправді.

Передусім парник завжди низький. У довжину та ширину він може бути різним, але висота залишається невеликою. Назва походить від слова “пар”, і це невипадково. Раніше під парник викопували яму, закладали туди свіжий перегній, засипали його шаром землі та висівали насіння. Зверху встановлювали короб зі склом і щільно притискали його до землі. Перегній перегнивав, виділяв тепло й утворював пару. Так з’являлося подвійне опалення – біологічне та сонячне.

Сьогодні скло часто замінює плівка, а перегній використовують рідше, адже клімат став м’якшим. Проте сам принцип роботи парника залишився. Сонячні промені проходять крізь покриття, нагрівають ґрунт, від нього піднімається тепло. Волога випаровується, теплий пар огортає рослини, а потім конденсується на стінках і повертається назад у ґрунт. Так утворюється своєрідний кругообіг вологи, який створює особливий мікроклімат. Саме тому в парнику рідко виникає потреба в частому поливі.

Щоб цей мікроклімат зберігався, зробіть конструкцію максимально герметичною. Навіть невелика щілина випускатиме тепло й вологу назовні. На відміну від теплиці, у класичному парнику не передбачайте дверцят чи віконець, які порушують герметичність.

Тепер повернімося до головного питання. Яке покриття краще? Під агроволокном тепло швидко виходить через пори матеріалу. Якщо весна тепла, це не критично, але в прохолодну погоду рослини розвиваються повільніше. Волога також випаровується швидше, тому поливайте частіше. До того ж агроволокно гірше захищає від заморозків.

Плівка працює інакше. Вона краще утримує тепло й вологу всередині, створює стабільніші умови та допомагає розсаді швидше набирати силу. Саме під плівкою легше досягти ефекту “пару”, заради якого парник і отримав свою назву.

Отже, щоб виростити міцну та якісну розсаду, накрийте парник плівкою. Якщо ж такої можливості немає, використайте агроволокно – це все одно краще, ніж залишити рослини без укриття. Головне – правильно зрозумійте принцип роботи парника й створіть умови, у яких тепло та волога працюватимуть на користь вашим рослинам.

Парник для розсади здається простою спорудою, але навколо нього часто виникає плутанина. Дехто вважає, що якщо конструкція опалюється – це теплиця, а якщо ні – це парник. Інші переконані, що парник – це будь-яка невелика споруда для вирощування розсади, незалежно від того, чим вона накрита. Тож варто розібратися, що ж таке парник насправді.

Передусім парник завжди низький. У довжину та ширину він може бути різним, але висота залишається невеликою. Назва походить від слова “пар”, і це невипадково. Раніше під парник викопували яму, закладали туди свіжий перегній, засипали його шаром землі та висівали насіння. Зверху встановлювали короб зі склом і щільно притискали його до землі. Перегній перегнивав, виділяв тепло й утворював пару. Так з’являлося подвійне опалення – біологічне та сонячне.

Сьогодні скло часто замінює плівка, а перегній використовують рідше, адже клімат став м’якшим. Проте сам принцип роботи парника залишився. Сонячні промені проходять крізь покриття, нагрівають ґрунт, від нього піднімається тепло. Волога випаровується, теплий пар огортає рослини, а потім конденсується на стінках і повертається назад у ґрунт. Так утворюється своєрідний кругообіг вологи, який створює особливий мікроклімат. Саме тому в парнику рідко виникає потреба в частому поливі.

Щоб цей мікроклімат зберігався, зробіть конструкцію максимально герметичною. Навіть невелика щілина випускатиме тепло й вологу назовні. На відміну від теплиці, у класичному парнику не передбачайте дверцят чи віконець, які порушують герметичність.

Тепер повернімося до головного питання. Яке покриття краще? Під агроволокном тепло швидко виходить через пори матеріалу. Якщо весна тепла, це не критично, але в прохолодну погоду рослини розвиваються повільніше. Волога також випаровується швидше, тому поливайте частіше. До того ж агроволокно гірше захищає від заморозків.

Плівка працює інакше. Вона краще утримує тепло й вологу всередині, створює стабільніші умови та допомагає розсаді швидше набирати силу. Саме під плівкою легше досягти ефекту “пару”, заради якого парник і отримав свою назву.

Отже, щоб виростити міцну та якісну розсаду, накрийте парник плівкою. Якщо ж такої можливості немає, використайте агроволокно – це все одно краще, ніж залишити рослини без укриття. Головне – правильно зрозумійте принцип роботи парника й створіть умови, у яких тепло та волога працюватимуть на користь вашим рослинам.