4606
Після завершення дії договору Новий СНО світ уперше за десятиліття залишився без обов’язкових обмежень на стратегічні ядерні арсенали США та росії.
Новий СНО обмежував розгорнуті стратегічні боєголовки до 1550 одиниць для кожної сторони. Він передбачав інспекції, обмін даними та заборону перешкоджати супутниковому моніторингу. Договір не регулював резервні запаси, але забезпечував передбачуваність і прозорість. Такі механізми зменшували стимули до першого удару та стримували гонку озброєнь.
Історично контроль над озброєннями виник після Карибської кризи, коли стало очевидно, що без узгоджених обмежень ризик ескалації є надто високим. Подальші угоди, включно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, формували глобальний режим стримування. Ці домовленості не лише обмежували кількість боєголовок, а й знижували інтенсивність стратегічної ворожнечі.
Сьогодні ситуація ускладнюється зростанням ядерного потенціалу Китаю та розвитком нових технологій, зокрема високоточної зброї й штучного інтелекту. Відсутність юридичних обмежень може стимулювати багатосторонню гонку озброєнь. Водночас усі три держави мають економічні й стратегічні причини уникати неконтрольованої ескалації.
Переговори щодо нових форматів обмежень потребуватимуть врахування нестратегічної ядерної зброї, кіберзасобів і перевірки нових технологій. Політичні бар’єри, зокрема ратифікація в Сенаті США, залишаються значними. Однак навіть тимчасова «стратегічна пауза» могла б відновити передбачуваність і створити простір для нових домовленостей.
Вичерпано останні обмеження на ядерну зброю, що штовхає світ до нової гонки озброєнь з’явилася спочатку на Цікавості.
