Найкраще заміокулькас росте на світлому місці з розсіяним світлом, пише Interia Kobieta. Прямі сонячні промені можуть спричинити пожовтіння. А ще рослина віддає перевагу легкому й добре дренованому ґрунту. Основним для заміокулькаса є помірний полив, тому краще його поливати рідше, ніж занадто часто.

Останні новини:  Старі коробки з-під взуття бережу як зіницю ока – змочую цю макулатуру водою: 5 трюків для саду та городу

Чим відновити ріст заміокулькаса?

Для отримання пишного листя рослини варто скористатися активованим вугіллям. Воно має сильні абсорбуючі властивості, тому прибирає зайву вологу, якщо через це вазон ослаб. Додавши активоване вугілля до субстрату, можна обмежити ріст цвілі й шкідливих бактерій, а також зменшити ризик гниття кореневища.

Фахівці кажуть, що аптечний засіб здатен покращити структуру ґрунту й підтримує аерацію кореневої системи. Вугілля діє як природний фільтр, захищаючи заміокулькас від грибкових захворювань.

Останні новини:  Не гібрид, а томатна плантація: шпарить по 20 кг навіть у холоди – урожай збираємо бочками

Найлегший спосіб використання – насипати подрібнене активоване вугілля в горщик та змішати з верхнім шаром ґрунту. Для рослини достатньо буде лише однієї чайної ложки.

Що робити, якщо листя сильно жовтіє?

Та якщо аптечна пігулка не допоможе, а листя заміокулькаса знову почне жовтіти, то тоді вже варто братися серйозніше за вирішення проблеми. В інстаграм-дописі @hordi.plants пишуть, що треба витягнути рослину з горщика й оглянути кореневу систему.

Якщо субстрат мокрий, важкий, а корені коричневі, слизькі чи мають неприємний запах – це вже гниль, і її треба прибрати. Уражені корені відділяють до живої тканини,
– йдеться у дописі.

Останні новини:  Город без клопоту: які рослини ідеально почуваються в яєчних лотках

Потрібно обробити рослину фунгіцидом («Квітофор», «Фундазол» тощо), а після обрізки просушити кілька годин місця зрізів. Далі заміокулькас варто висадити у свіжий спеціальний субстрат для сукулентів – повітропроникний, з великою кількістю розпушувачів. Просихання рослини до кінця – основна профілактика повторної гнилі.