Повернення "Куба": як радянський ЗРК збиває "Шахеди"

Українські військові вдихнули нове життя у зенітно-ракетний комплекс, розроблений ще за часів Холодної війни. Легендарний радянський ЗРК “Куб”, який мав захищати танки від авіанальотів, тепер став ефективним мисливцем на іранські дрони-камікадзе “Шахед”. Це стало можливим завдяки унікальній модернізації та кмітливості українських інженерів і військових.

Повернення ЗРК “Куб”: ветеран проти “Шахедів”

Зенітно-ракетний комплекс “Куб”, створений у 1960-х роках, переживає своє друге народження на полях російсько-української війни. Спочатку його головним завданням було прикриття танкових дивізій від ударів літаків та гелікоптерів на малих і середніх висотах. Цей ветеран протиповітряної оборони, здавалося б, давно мав поступитися місцем сучаснішим системам, однак реалії повномасштабного вторгнення змусили по-новому поглянути на його потенціал.

Рішення повернути “Куб” у стрій було не випадковим, а вимушеним кроком. Як пояснюють у Повітряному командуванні “Центр”, інтенсивні бойові дії протягом 2022-2023 років призвели до поступового вичерпання запасів ракет до новіших комплексів. Росія не припиняла масованих атак, тому Сили оборони потребували надійного й доступного інструменту для знищення повітряних цілей, особливо таких масових, як “Шахеди”. Саме тут і знадобився старий, але перевірений “Куб”.

Адаптація до сучасних загроз виявилася напрочуд успішною. Модернізований комплекс уже довів свою ефективність, записавши на свій рахунок щонайменше п’ять збитих російських ударних дронів. Це яскравий приклад того, як українські захисники знаходять асиметричні та нестандартні рішення, перетворюючи застарілу техніку на грізну зброю проти технологічно простих, але небезпечних цілей, якими є “Шахеди”.

Як гібрид з “Буком” захищає українське небо

Секрет нової ефективності “Куба” криється у його глибокій інтеграції з елементами іншого, більш сучасного комплексу — ЗРК “Бук”. Українські фахівці змогли створити унікальний гібрид, поєднавши пускову установку “Куба” з сучасними системами управління та виявлення цілей. Це дозволило значно підвищити точність та швидкість реакції комплексу, адаптувавши його для роботи по повільних і малорозмірних дронах.

За словами заступника командира батареї Олега, хоча “Куб” і “Бук” — це абсолютно різні системи, їх вдалося об’єднати в єдиний бойовий організм. Управління пуском тепер здебільшого здійснюється дистанційно, з командної машини, що робить роботу розрахунку безпечнішою та ефективнішою. Можливість ручного пуску безпосередньо з установки “Куба” залишається як резервний варіант на випадок збою зв’язку, що додає системі надійності.

Така модернізація — це не лише технічне досягнення, а й важливий тактичний хід. Створення подібних гібридних систем ППО дозволяє Україні раціональніше використовувати наявні ресурси, закривати небо дешевшими ракетами від масових атак дронів та зберігати дорожчі й сучасніші боєприпаси для боротьби з російськими літаками та крилатими ракетами. Цей підхід демонструє гнучкість та винахідливість Сил оборони у протистоянні агресору.

Повернення “Куба” — це яскравий символ української незламності та інженерної думки. В умовах затяжної війни на виснаження здатність адаптувати стару техніку до нових викликів стає однією з ключових переваг. Успішне полювання модернізованого ЗРК на “Шахеди” доводить, що ефективність зброї залежить не лише від року її випуску, а й від майстерності та креативності людей, які нею керують. Цей досвід, безперечно, посилить українську протиповітряну оборону і стане основою для нових унікальних рішень у майбутньому.