Тіньові АЗС у Києві: БЕБ почало діяти по-новому

Бюро економічної безпеки, схоже, змінює правила гри на тіньовому ринку пального у столиці. Замість звичних штрафів, які нелегальні заправки часто закладали у свої «бізнес-плани», силовики перейшли до значно жорсткіших методів. Тепер у ділків забирають не просто незаконний товар, а саму можливість вести бізнес, що може кардинально змінити ситуацію на ринку.

Тіньові АЗС у Києві: БЕБ почало діяти інакше

Нещодавній рейд детективів Бюро економічної безпеки в Києві став яскравою ілюстрацією нового підходу. Правоохоронці не просто зафіксували порушення, а повністю припинили діяльність підпільної автозаправної станції. Під час обшуків було вилучено не лише пальне сумнівного походження, а й усе обладнання, що забезпечувало роботу точки: паливороздавальні колонки та навіть бензовоз, який використовувався для логістики. Загальна вартість вилученого майна сягнула близько 2,5 мільйонів гривень.

Ця заправка, як і багато подібних, працювала абсолютно поза правовим полем. У власників не було жодних дозвільних документів, зокрема ліцензії на торгівлю пальним. Звісно, ніхто не міг надати й сертифікати, які б підтверджували якість та походження бензину й дизелю. Увесь облік вівся «на коліні» — про це свідчить вилучена «чорна» бухгалтерія, яка тепер допоможе слідству встановити повне коло причетних до схеми осіб.

Проблема нелегальних АЗС для Києва не нова. Такі точки, які в народі називають «наливайками», створюють недобросовісну конкуренцію легальному бізнесу, що сплачує податки, та несуть пряму загрозу для автовласників. Пальне невідомого походження може не лише погіршити роботу двигуна, а й призвести до серйозних та дорогих поломок. Тому рішучі дії силовиків — це не лише питання наповнення бюджету, а й захисту споживачів.

Порушників позбавляють не грошей, а бізнесу

Ключова відмінність нинішніх дій БЕБ полягає у зміні самої філософії боротьби. Якщо раніше конфіскація пального чи штрафи були для порушників лише тимчасовими незручностями, то зараз ставка робиться на повне знищення інфраструктури. Вилучення паливороздавальних колонок, резервуарів та транспорту робить швидке відновлення нелегального бізнесу практично неможливим. Це удар не по прибутку, а по самій основі незаконної діяльності.

Такий підхід є значно ефективнішим, адже він б’є у найвразливіше місце ділків. Штраф можна сплатити з надприбутків, а втрачене пальне — швидко завезти з іншої підпільної бази. А от знайти, доставити й встановити нове специфічне обладнання — це значно складніше, дорожче і довше. По суті, силовики переходять від «лікування симптомів» до усунення самої причини хвороби, роблячи нелегальний бізнес максимально ризикованим та невигідним.

Для звичайних водіїв та легальних мереж АЗС це однозначно позитивний сигнал. Чим менше на ринку буде «бодяги» невідомого походження, тим менший ризик заправити своє авто неякісним пальним. Водночас це створює умови для чесної конкуренції, адже легальні гравці більше не муситимуть змагатися з тими, хто не платить податки та економить на якості. Зрештою, це крок до більш прозорого та цивілізованого ринку пального в Україні.

Наразі розслідування щодо викритої АЗС триває: призначено судові експертизи, які мають встановити якість конфіскованого пального та його небезпеку для автомобілів. Слідчі встановлюють усіх осіб, причетних до організації схеми. Однак головне вже зрозуміло: БЕБ надіслало чіткий сигнал усьому тіньовому ринку. Епоха, коли можна було легко «відкупитися» штрафом і продовжити роботу, схоже, добігає кінця.