2444
В чому причини причини сімейних конфліктів під час стресу? Які є способи екологічної комунікації з партнером, підтримки дітей та методи відновлення внутрішнього ресурсу в умовах побутового дискомфорту й невизначеності.
Про це у програмі «Простір Свободи» на Телеканалі D1 спілкуємося з психологом та авторкою тренінгів Алісою Гаврилишин.
Говоримо про ментальне виживання та збереження стосунків на четвертому році повномасштабної війни.
З’ясовуємо природу втоми та як, дати дозвіл на «цикли слабкості» та в чому важливість маленьких радощів для психіки.
«Останнім часом більшість людей приходить з тривогою, з апатією, з великою втомою і з тим, що вдома псуються стосунки. Дуже багато, тому що дуже багато напруги є. Люди не знають, як її зняти, як відпочити, як відновитись. І воно дає наслідки і в родині, і на роботі, і по самопочуттю. Дуже багато навіть є і психосоматичних симптомів, там головні болі, поганий сон і так далі», – ділиться пані Аліса.
Якщо порівнювати кінець 2022 – початок 23-го і кінець 25 – 26-го головні проблеми, які стають причиною звернення до фахівців-психологів значно змінилися.
«Тоді взагалі було дуже страшно людям і це був страх – що робити, куди їхати. Були прямі питання, що робити. А так як терапевт, психолог не може сказати людині, що робити, тому приходилось відновлювати людей, стабілізувати, щоб хоча б людина в цей момент прийшла в якусь норму і мала змогу подумати, а що їй робити далі, куди їхати, чи залишатись і так далі. Ми всі не знали, що робити. Всі виживали буквально, як могли. І ми звикли до цього. І цей стрес, коли він є різким і ми його прожили, потім заспокоїлись і відновились, це навіть іноді корисно для організму. А якщо він перетворюється в хронічний стрес, то ми його просто не помічаємо. Наша психіка, вона витрачає далі ресурс на те, щоб відновлюватись, на те, щоб якось жити і виживати. А ми це сприймаємо на автоматі і не думаємо про це. І на цьому народжується і втома, і вигорання на роботі, і зіпсовані стосунки в родинах, і ці зриви, коли просто немає приводу, а ми вже з кимось посварились. Це напруга, якої немає куди вийти. І вона дає такий результат, такий вибух в моменті, а потім з’являється відчуття провини, що нам і так всім погано, мені погано, а я ще на когось накричав чи з кимось посварився. І це дуже важко витримувати. Ми в цьому живемо, на жаль, так довго», – розповідає психолог Аліса Гаврилишин.
