2390
Традиційне зберігання цибулі здається непорушним правилом: лушпиння — це природний захист, а сухе горище — найкраще місце для дозрівання. Та інколи звичні підходи підводять. Під старими шарами лушпиння, особливо поблизу шийки та кореня, може лишатися прихований зіпрілий прошарок, який поступово переходить на весь овоч. В результаті цибуля псується раніше, ніж встигає потрапити на кухню.
Саме тому деякі господарі переходять на метод, який спершу здається парадоксальним: повністю очищають цибулини від лушпиння. І несподівано отримують набагато триваліше та надійніше зберігання.
Чому повне очищення працює
Річ у тому, що коли цибулю повністю очищають від лушпиння, то усувається ризик прихованих вологих ділянок, поверхня провітрюється рівномірно, а, значить гниль не має де “зачепитися”.
Та головна умова — забезпечити протягом усього періоду зберігання хорошу вентиляцію й стабільно сухе повітря.
Підготовка до зберігання
Після викопування цибулю очищають повністю — до самої соковитої, гладенької поверхні. Важливо не пошкодити соковиті луски, щоб овоч не почав втрачати зайву вологу.
Підготовлені головки викладають у неглибокі провітрювані ящики або кошики. Восени, до настання морозів, їх тримають просто на вулиці — у бесідці або під навісом. Єдине, про що варто подбати — захист від сонця. Найкраще з цим упорається мембранна тканина: вона пропускає повітря, але відсікає прямі промені, які здатні перегріти або підсушити овоч надміру.
Такий осінній період природного “холодного сушіння” триває кілька тижнів — поки не встановляться стабільні мінусові температури. Коли ж приходить справжня зима, ящики переносять у погріб. Принцип розміщення простий:
- ставити безпосередньо на землю;
- уникати полиць біля стін, де часто накопичується надлишок вологи;
- забезпечити присутність витяжки або природної вентиляції.
Такі умови створюють прохолодне, стабільне й сухе середовище, в якому очищена цибуля залишається міцною та пружною до весни — іноді навіть до початку літа.
