2389
Зображення RCW 94/95 демонструє зоряний «полігін» у формі кажана, де народжуються молоді світила.
На цьому зображенні показано хмару газу і пилу, що має форму космічного кажана. Зображення було отримано переважно у видимому світлі за допомогою телескопа VLT Survey Telescope (VST), розташованого в обсерваторії ESO в Параналі, Чилі. Інтенсивне червоне світіння походить від атомів водню, іонізованих інтенсивним випромінюванням молодих зірок всередині хмари. Зображення також містить додаткові інфрачервоні дані, отримані за допомогою телескопа ESO Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy (VISTA), який також знаходиться в Параналі. Найбільш помітними хмарами тут є RCW 94, яка представляє праве крило кажана, і RCW 95, яка утворює тіло, тоді як інші частини кажана не мають офіційного позначення. Джерело: ESO/команда VPHAS+/команда VVV
Туманність — це “міжзоряна хмара газу і пилу, де формуються зірки”. Її червоне сяйво походить від “іонізованого водню”, збудженого ультрафіолетом молодих зір. «Ця “космічна кажан”, розташована на відстані близько 10 000 світлових років від Землі…», — зазначають в ESO. Темні нитки — щільніші пилові структури, що перекривають фон.
VLT Survey Telescope (VST) — “ширококутний телескоп для оглядів неба”. Його камера OmegaCAM має 268 мегапікселів для детальних панорам. «Червоне світіння… було зафіксовано у видимому світлі за допомогою VPHAS+», повідомляє ESO. Інфрачервоні дані від VISTA (проєкт VVV) розкрили сховані, щільні вузли.
Це зображення з цифрової астрономічної карти (DSS) показує ділянку неба навколо туманностей RCW 94 і RCW 95, які видно в центрі зображення. Туманності є частиною більшого комплексу хмар, що нагадують кажана, де RCW 94 представляє праве крило, а RCW 95 — тіло. Джерело: ESO/Digitized Sky Survey 2
Морфологія об’єкта має офіційні маркери. «RCW 94 представляє праве крило кажана, а RCW 95 — тіло», йдеться у релізі. Інші частини не названі, що підсилює «моторошну» асоціацію. Такі області — лабораторії для вивчення “H?-емісії” та зореутворення.
Оптика і методи доповнюють одне одного. Видиме випромінювання фіксує фронти іонізації, інфрачервоне — теплі пилові кокони. Комбіновані фільтри розділяють довжини хвиль і будують карту фізики газу. Це дає змогу моделювати тиск, густину і темп колапсу ядер.
Химерна форма — не випадковість, а продукт взаємодії молодих зір із середовищем. Потоки, ударні фронти та УФ-випромінювання «вирізьблюють» крила з газу. Такі колиски вчать, як масивні зорі запускають наступні генерації. Спостереження відкриті: кожен може дослідити цей фрагмент Чумацького Шляху.
Астрономи зафіксували туманність у формі кажана з’явилася спочатку на Цікавості.
