2407
Нові відкриття спростовують усталені уявлення про поширення бегемотів у Європі в останній льодовиковий період.
Нове дослідження доводить, що бегемоти (Hippopotamus amphibius) — теплолюбні ссавці, які сьогодні живуть лише в Африці, — мешкали на території сучасної Німеччини разом із мамонтами приблизно 47 000–31 000 років тому. Це суперечить попереднім уявленням про те, що вони зникли з Центральної Європи ще 115 000 років тому. «Тепер ми повинні переаналізувати інші скам’янілості бегемотів, які традиційно відносять до останнього міжльодовикового періоду», — зазначає доктор Патрік Арнольд, перший автор дослідження.
Науковці з Університету Потсдама, музею Рейс-Енгельхорн і Центру археометрії Курта Енгельхорна застосували радіовуглецеве датування та аналіз давньої ДНК. Дослідження показало, що ці бегемоти належали до того самого виду, що й сучасні африканські, і мали надзвичайно низьку генетичну різноманітність, що свідчить про ізольовану популяцію. Незвичайне співіснування бегемотів і холодостійких тварин, таких як мамонти, демонструє локальні екологічні відмінності в умовах льодовикової епохи.
«Дивовижно, як добре збереглися кістки — це справжнє вікно в минуле», — підкреслює доктор Ронні Фрідріх. Знахідки походять із Верхнього Рейнського грабену — регіону, важливого для реконструкції давнього клімату Європи. Саме тут, у гравійних шарах, збереглися численні рештки, що дозволили науковцям відтворити картину життя в епоху зледеніння.
Професор Вільфрід Росендаль наголошує: «Це дослідження доводить, що льодовиковий період не був однаковим у всій Європі. Локальні умови могли створювати екосистеми, де виживали теплолюбні види». Таким чином, наукова спільнота отримує підстави для перегляду еволюційної хронології європейської фауни та її адаптацій до кліматичних змін.
Учені виявили бегемотів поруч із мамонтами з’явилася спочатку на Цікавості.
