Стрункі зовні люди фактично можуть страждати на ожиріння

За словами німецького ендокринолога Маттіаса Блюхера, надлишок жиру (стосовно м’язів) можуть мати навіть стрункі і худі зовні люди.

Професор Маттіас Блюхер, ендокринолог Лейпцизького університету та Центру Гельмгольця у Мюнхені виступив на щорічних зборах Європейської асоціації з вивчення діабету. Фахівець розповів про так званий феномен ожиріння, який частково полягає в тому, що зайвий жир може бути непомітним. За словами Блюхера, сьогодні наявність ожиріння та зайвої ваги у людини прийнято визначати, спираючись на ІМТ (індекс маси тіла), але цей показник може не відображати реального стану речей. Наприклад, людина може мати невисокий ІМТ і виглядати стрункою, але чи означатиме це, що вона не має проблем із відкладенням жиру? Блюхер зазначив, що стрункі зовні люди фактично можуть страждати на ожиріння, якщо в їх тілі недостатньо м’язової маси і місце м’язів починає займати жир.

Ще одна прояв феномена ожиріння у тому, деякі надлишки жиру не заважають людям залишатися практично здоровими. Як заявив професор Блюхер, статистично приблизно кожна п’ята людина з ожирінням демонструє «метаболічне здоров’я», тобто не страждає на діабет другого типу або підвищений рівень цукру в крові, гіпертонію або надмірний вміст холестерину в крові.

Що може пояснювати такий феномен? Ось одна із версій дослідників. Вони вважають, що кожна людина має індивідуальний цільовий показник ІМТ, перевищення якого руйнівно позначається на здоров’ї. Поки що такий показник не перевищується, він залишається відносно здоровим.

Але професор Блюхер наголосив: люди з метаболічно здоровим ожирінням все одно ризикують своїм організмом. Зокрема, вони мають більш високий ризик ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних захворювань та серцевої недостатності порівняно зі своїми однолітками із нормальною вагою.

«Завжди знайдуться люди, які живуть з ожирінням і не страждають на метаболічні захворювання через індивідуальні особливості. Але зайвого жиру краще позбавлятися навіть їм. Його накопичення може спричинити низку небезпечних для життя захворювань, включаючи хвороби серця, ожиріння печінки та проблеми з нирками», – констатував ендокринолог.