1523
Нові дослідження виявили, що одні з найбільш ймовірних місць на Марсі для пошуку слідів стародавнього життя можуть бути й найменше придатними для їх збереження. Виявилось, що «ліпіди» — важливі будівельні блоки життя — під впливом космічних променів руйнуються дуже швидко. Особливо в середовищах з високим вмістом солі, які вважаються найкращими місцями для життя на Марсі.
Дослідження показало, що за умов, подібних до марсіанських, радіація значно прискорює розпад ліпідів. В середньому, їх повне руйнування може статися вже через 3 мільйони років. Це може бути однією з причин, чому ми не знайшли явних слідів життя на Марсі, попри великі спроби.
Багато місць на Марсі, що вважаються найбільш придатними для збереження слідів життя, мають високий вміст солі. У такому середовищі солі можуть призводити до хімічних реакцій, які руйнують органічні молекули, такі як ліпіди, у ще більшій мірі. Наразі не зовсім зрозуміло, які саме властивості солі спричиняють цей процес. Але відомо, що навіть мікроскопічна кількість води може сприяти утворенню окислювачів, які також розкладають органічні молекули. Попри складнощі, це не означає, що життя на Марсі ніколи не існувало. Тому майбутні місії зможуть дослідити більш глибокі шари ґрунту, де рівень радіації буде значно нижчим.
«Якщо виявлення життя на Марсі не відбулося, це може означати лише те, що ми шукаємо не в тому місці чи що нам слід копати глибше», — кажуть дослідники.
Це відкриття ставить нові виклики для дослідників, проте водночас воно відкриває нові можливості для подальших пошуків.
Нові дослідження виявили, що одні з найбільш ймовірних місць на Марсі для пошуку слідів стародавнього життя можуть бути й найменше придатними для їх збереження. Виявилось, що «ліпіди» — важливі будівельні блоки життя — під впливом космічних променів руйнуються дуже швидко. Особливо в середовищах з високим вмістом солі, які вважаються найкращими місцями для життя на Марсі.
Дослідження показало, що за умов, подібних до марсіанських, радіація значно прискорює розпад ліпідів. В середньому, їх повне руйнування може статися вже через 3 мільйони років. Це може бути однією з причин, чому ми не знайшли явних слідів життя на Марсі, попри великі спроби.
Багато місць на Марсі, що вважаються найбільш придатними для збереження слідів життя, мають високий вміст солі. У такому середовищі солі можуть призводити до хімічних реакцій, які руйнують органічні молекули, такі як ліпіди, у ще більшій мірі. Наразі не зовсім зрозуміло, які саме властивості солі спричиняють цей процес. Але відомо, що навіть мікроскопічна кількість води може сприяти утворенню окислювачів, які також розкладають органічні молекули. Попри складнощі, це не означає, що життя на Марсі ніколи не існувало. Тому майбутні місії зможуть дослідити більш глибокі шари ґрунту, де рівень радіації буде значно нижчим.
«Якщо виявлення життя на Марсі не відбулося, це може означати лише те, що ми шукаємо не в тому місці чи що нам слід копати глибше», — кажуть дослідники.
Це відкриття ставить нові виклики для дослідників, проте водночас воно відкриває нові можливості для подальших пошуків.
