420
Видатний польський піаніст Фридерик Шопен написав понад 230 творів, почавши композиторську діяльність у семирічному віці. Деякі з ранніх творів Шопена втрачені, крім цього, вважають, що композитор побажав, щоб його неопубліковані рукописи були знищенні після життя.
Що відомо про віднайдений твір Шопена
Сортуючи колекцію культурних пам’яток у сховищі Бібліотеки та музею Моргана, куратор та композитор Робінсон МакКлеллан несподівано натрапив на невеликий поцяткований аркуш з нотним записом невідомого твору з крихітною позначкою «Вальс» та промовистим ім’ям польського митця — Шопена.
МакКлеллан сфотографував рукопис і зіграв його вдома на цифровому піаніно. Маючи сумніви щодо авторства, він надіслав фотографію Джеффрі Каллбергу, досліднику Шопена в Університеті Пенсильванії.
Проаналізувавши почерк і музичний стиль, а також дослідивши папір та чорнило, експерти зробили грандіозний висновок: цей твір є невідомим вальсом Фредеріка Шопена.
Рукопис, що зберігається в архівах Бібліотеки та музею Моргана, датований 1830-1835 роками, коли Шопену було близько 20 років, має кілька особливостей.
Твір, написаний у тональності ля мінор, має незвичні динамічні позначення, зокрема потрійне форте (максимальну гучність) на початку. Крім цього, цей вальс Шопена коротший за інші, хоча твір вважається завершеним. Складаючись лише з 48 тактів з повтором, твір триває близько 80 секунд.
Але це може мати досить просто пояснення, пов’язане зі звичкою композитора. Шопен віддавав перевагу грі перед невеликою публікою, виконуючи свої твори перед аудиторією королівських осіб, художників і музикантів. На таких зустрічах шанувальники іноді просили подарувати їм невеликі композиції, наприклад, вальси.
Фридерик догоджав, іноді даруючи один і той самий вальс кільком людям — як зазначають, свій «Вальс фа мінор» композитор дарував щонайменше п’ять разів, щоразу жінкам.
Ймовірно, нещодавно віднайдений твір був написаний саме в цьому контексті. Насамперед на це вказує розмір паперу — в часу Шопена такі невеликі аркуші використовували для подарунків.
Партитура містить позначки пальцями та динамічні позначки, що свідчить про те, що Фридерик думав, що колись цей твір буде виконаний.
Але Шопен, вибагливий композитор, схоже, мав сумніви щодо цього вальсу. Він не підписав партитуру, як це зазвичай робив. Крім цього, згідно з аналізом почерку, авторство у верхній частині рукопису було написано кимось іншим. Також у партитурі є кілька невиправлених помилок у ритмі та нотації.
Ця знахідка може викликати дискусії у сфері класичної музики, де повідомлення про віднайдені шедеври іноді сприймаються скептично, і де існує історія підробок і фальсифікацій. Тож подібні відкриття є доволі рідкісними. Але в Бібліотеці впевнені, що вальс є автентичним, вказуючи на кілька характерних ознак:
- Папір і чорнило відповідають тим, якими користувався Шопен
- Почерк відповідає композиторському, як і «авторське» зображення символу басового ключа
- Цей рукопис також прикрашений малюнками Фридерика, який захоплювався малюванням
Піаніст Ланг Ланг, який записав вальс для The New York Times у Steinway Hall, сказав, що цей вальс нагадує йому мотиви інших творів Шопена. За його словами, різкий вступ нагадує про суворі польські зими.
Що відомо про Шопена в світі
Фридерик Шопен народився 22 лютого 1810 року в селі Желязовій Волі, поблизу Варшави. Його матір, Текля Юстина Крижанівська працювала економкою польської графині, а батько, Ніколя Шопен — шкільним учителем французької.
Яскраві здібності Фридерика проявилася в дитинстві, і вже в віці 7 років був виданий його перший полонез соль мінор. В 1831 році, після навчання у Варшавській консерваторії, Шопен переїхав до Парижа. Саме там Фридерик написав свої найвідоміші роботи, водночас захворівши на туберкульоз.
Вважають, що Шопен надав більше витонченості ноктюрну, який був салонним жанром. Розширений мелодичний діапазон та експресивність присутня і іншим творам композитора.
Окрім 17 пісень (op. 74), 60 мазурок та композицій інших жанрів, Шопен створив окремі твори для фортепіано — «Колискова», «Тарантела», «Фантазія».
Хоча експерти вважають, що Шопен написав 28 вальсів, лише вісім були опубліковані за його життя і дев’ять — після смерті. Решта були загублені або знищені.
Багато піаністів тієї епохи захоплювалися сліпучими проявами віртуозності композитора. На його честь також була створена музична премія «Фридерик» та міжнародний конкурс піаністів імені Шопена.
