235
Найбільший вид лосося, який коли-небудь жив на Землі, Oncorhynchus rastrosus, використовував свої схожі на бивні зуби, щоб конкурувати з суперниками і захищатися від хижаків. Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, показує, що вчені помилялися щодо розташування лубнеподібних зубів стародавньої риби на його морді.
Найбільший лосось із тих, що жили на Землі, який належить до виду Oncorhynchus rastrosus мешкав у водах Тихого океану в період між 12 і 4,75 млн років, після чого вимер. За словами вчених, стародавній лосось є близьким родичем лососів, які нині живуть у Тихому океані, але не їхнім предком.
За оцінками вчених, Oncorhynchus rastrosus досягав завдовжки 2,7 метра і таким чином він був більшим за найбільшого з тих, що нині живуть у Тихому океані, лосося під назвою чавича (Oncorhynchus tshawytscha), який досягає завдовжки 90 см, повідомляє focus.
У доісторичного лосося була дуже цікава особливість — схожі на бивні зуби, які стирчали з його голови. Але раніше вчені думали, що зуби вигнуті донизу, як у шаблезубої кішки, внаслідок чого цьому виду дали прізвисько “шаблезубий лосось”. Але автори нового дослідження з’ясували, що ці зуби більше нагадують бивні такого парнокопитного ссавця як бородавочник, і виступали не донизу, а вбік.
За словами вчених, як і чавича, Oncorhynchus rastrosus народжувалися в прісноводних, але більшу частину життя проводили в океані. Стародавній лосось повертався назад для нересту, а може й помирав у річках. Але на відміну від чавичі, чий раціон здебільшого складається з інших риб, стародавні риби харчувалися планктоном, всмоктуючи мікроскопічних істот у рот.
Коли було виявлено кілька десятиліть тому на території штатів Орегон і Каліфорнія (США) перші скам’янілості Oncorhynchus rastrosus, їхні зуби знаходили окремо від черепів. Тож знаючи, що в сучасного тихоокеанського лосося зуби повернуті донизу, вчені дійшли висновку, що в Oncorhynchus rastrosus вони також мали таке ж розташування.
Але автори дослідження виявили в штаті Орегон нові скам’янілості, які спростовують це припущення. Два знайдені черепи відрізнялися від більш ранніх екземплярів. Зуби були з’єднані з черепом і візуально було видно їхню бічну орієнтацію. Подальші скам’янілості показали, що це не помилка сприйняття.
За допомогою комп’ютерної томографії черепів учені підтвердили, що зуби мали виступати убік від морди риби, а не донизу, як припускали раніше.
Вчені вважають, що незважаючи на свій великий розмір, Oncorhynchus rastrosus, ймовірно ставав жертвою хижаків. Хоча точне призначення зубів незрозуміле, згідно з дослідженням, вони, можливо, допомагали стародавньому лососеві захищатися від хижаків і конкурувати з суперниками. Вчені хочуть більш ретельно вивчити зуби, щоб точно зрозуміти для чого саме вони використовувалися.
