284
Футуролог Джеффрі Чарльз Харді, який розробив глобальну перспективу “людської лінії часу”, вважає, що у світі існує три фази еволюції, пише Успіх in UA.
За його словами, на сьогодні ми знаходимося лише на другій стадії, адже природний розвиток зупинило винайдення атомної зброї у 1945 році.
На думку експерта, населення Землі “зависло у підвішеному стані” через бажання здобути повне панування над природою.
Він вважає, що для наступного етапу людство повинно відійти від нестійких практик необмеженого зростання та марнотратства, які ми успадкували від предків, повідомляє obozrevatel.
Протягом першої фази еволюції, що тривала близько 2,5 мільйона років, землянам вдалося “підкорити” навколишнє середовище та почати сталий період співіснування планети та її мешканців. Проте всі процеси розвитку зупинилися у 1945 році, коли люди створили атомну бомбу.
Розробка нищівної зброї означала “повне панування людства над природою і кінець першого періоду еволюції”. Але через її застосування загинуло близько 226 000 осіб, а наслідки ядерного вибуху відчутні дотепер. Мешканці деяких районів США досі потерпають від радіаційного опромінення, що спричиняє виникнення онкологічних захворювань.
Джеффрі Чарльз Харді пояснює, для того, аби продовжити природні процеси розвитку, люди зобов’язані очистити навколишнє середовище від наслідків Манхеттенського проєкту (розробки атомної бомби).
“Нам справді потрібно вступити в цю дискусію з рештою світу, якщо ми збираємося перейти від першої людської еволюції, яка мертва, до наступної, яку ще навіть не планували”, – наголосив футуролог.
Науковець додав, що суспільство має враховувати досвід минулих поколінь та використовувати ідеї науковців, ЗМІ, урядів та неурядових організацій, аби сприяти новаторській трансформації: “Процес є рішенням”.
На думку Джеффрі Чарльза Харді, суспільство може робити наступний крок в еволіції, перебуваючи у цілковитому мирі, якого можна досягти без зброї. Тому він розробив глобальну перспективу “людської лінії часу”.
До неї ввійшли чотири складові: зосередження на індивідуальних цінностях і обов’язках, пояснення важливості гармонійних відносин, збалансування цілісного благополуччя та організацію процесів для збільшення кількості цілей миру та сталого розвитку.
