Живородіння могло з’явитися у лінії предків ссавців набагато раніше, ніж вважалося. У скам’янілості цинодонта Chiniquodon theotonicus віком близько 236 мільйонів років дослідники знайшли мікроскопічну неонатальну лінію в кістці та змогли оцінити розмір тварини при народженні. Обидві ознаки більше нагадують сучасних живородних ссавців, ніж яйцекладних рептилій або птахів.

Цинодонти — група тварин, до якої належать прямі родичі й предки ссавців. Chiniquodon жив у тріасовому періоді, коли екосистеми ще відновлювалися після найбільшого масового вимирання в історії Землі.
Дослідники звернули увагу на незвичайний слід у мікроструктурі кістки дорослої особини з північного заходу Аргентини. За аналогією із сучасними тваринами його інтерпретували як neonatal line — межу, що може формуватися через різку зміну швидкості росту одразу після народження.
До цього в цинодонтів не знаходили ні ембріональних тканин, ні переконливих неонатальних ліній, тому репродуктивний спосіб ранніх представників групи залишався майже недоступним для прямої перевірки.
Новонароджене важило приблизно 1,7 кілограма
За положенням лінії в кістці команда оцінила розмір тварини на момент народження, а за зовнішньою поверхнею — фінальний розмір дорослої особини.
Розрахунки дали приблизно 1,7 кілограма при народженні та близько 12 кілограмів у дорослому стані. Отже, новонароджене становило приблизно 14% маси дорослої тварини.
Для яйцекладних тварин такого розміру це дуже багато. У сучасних черепах, змій та крокодилів масою від 8 до 14,5 кілограма дитинчата після вилуплення можуть становити лише близько 0,1–0,6% маси дорослого.
У великих птахів співвідношення також значно нижче — приблизно 1,3–4,5% для наведених у дослідженні видів. Натомість сучасні плацентарні ссавці такого розміру часто народжують значно більших дитинчат. Саме в цю групу за співвідношенням мас потрапив Chiniquodon.
Живородіння могло виникнути на 90–95 мільйонів років раніше
Якщо неонатальна лінія справді відображає живе народження, це переносить появу такої репродуктивної стратегії у лінії ссавців приблизно на 90–95 мільйонів років углиб часу.
Автори припускають, що живородіння могло мати перевагу в тріасових умовах із сезонним і посушливим кліматом, високою конкуренцією та значним тиском хижаків. Ембріон усередині організму матері краще захищений, ніж яйце, залишене в навколишньому середовищі.
Водночас один викопний зразок не доводить, що всі цинодонти вже були живородними. Дослідники хочуть знайти аналогічні лінії в інших представників групи, щоб встановити, чи був Chiniquodon винятком або частиною ширшого еволюційного переходу.
Джерело: ScienceDaily / Frontiers

675