1075
«Досить пекельно, досить чужорідно», — каже Харрісон Ніколс з Кембриджського університету про планету, яку він щойно описав у Nature Astronomy. І це стриманий опис. L 98-59 d — скеляста планета за 35 світлових років від Землі — вкрита магмовим океаном, огорнута сірчастою атмосферою, розігріта до 1500°C і пахне тухлими яйцями в планетарному масштабі. Як повідомляє Scientific American, найдивніше в цій планеті — не її адскі умови, а те, що вона не вписується в жодну відому категорію екзопланет. Ні «суперземля», ні «мінінептун», ні «океанічний світ» — L 98-59 d, схоже, першою представляє принципово новий тип: «сірчасто-магмовий світ».
Що відомо коротко
- : Nicholls H. et al. «A sulfur-rich atmosphere for exoplanet L 98-59 d», Nature Astronomy (2026). DOI: 10.1038/s41550-026-02815-8. University of Cambridge.
- Планета: L 98-59 d — ~1,6 розміру Землі, незвично низька щільність для свого розміру; орбіта навколо червоного карлика L 98-59 за ~35 світлових років.
- Вік: ~5 мільярдів років — порівнянний із Землею.
- Температура поверхні: понад 1500°C.
- Атмосфера: надзвичайно багата на сірководень (H₂S) і діоксид сірки (SO₂) — «фаза тухлих яєць» зберіглась через 5 мільярдів років, тоді як на молодій Землі це минуло швидко.
- Поверхня: магмовий океан від поверхні до ядра — «мусусний» розплавлений стан через летючі компоненти.
- Відкриття: TESS (2019 р.) → Hubble і JWST → комп’ютерне моделювання формування.
- Ключовий висновок: утворилась з диска матеріалу з рясним вмістом леткого сірки → новий «сірчастий магмовий» клас планет, що може бути поширеним.
- Мета Николса: ~1–2 роки додаткових спостережень для уточнення вмісту сірки.
Що це за явище
[«Хімічна лотерея» Землі при формуванні дала їй правильний хімічний склад](написана в цій сесії) — і L 98-59 d є ідеальним прикладом того, що може статися, якщо «хімічна лотерея» дасть інший результат. Замість фосфору і азоту — рясна сірка. Замість помірного магматизму — планетарний магмовий океан. Замість «хімічної бази для ДНК» — суміш, що пахне тухлими яйцями.
Поточна класифікація екзопланет — «суперземлі» (~1–2 розміри Землі, скелясті), «мінінептуни» (~2–4 розміри, з водневою атмосферою), «океанічні світи» (переважно вода) — була розроблена для впорядкування тисяч нових відкриттів. Але L 98-59 d не відповідає жодній категорії: занадто маленька для мінінептуна, але занадто легка для звичайної суперземлі, без водневої оболонки, але і без рідкої води.
Деталі відкриття
Телескоп TESS вперше виявив L 98-59 d 2019 р. через транзитний метод. Hubble і JWST потім «прочитали» атмосферу через спектроскопію при транзиті. Дані вказали на надзвичайно низьку щільність і сірчасту атмосферу — незвичне поєднання.
Ніколс і команда запустили комп’ютерні моделі, що «відмотували» час назад — як могла утворитись така планета? Єдиний сценарій, що давав відповідь: диск матеріалу з рясним вмістом летких компонентів, включаючи сірку. Утворена планета залишається розплавленою від поверхні до ядра і зберігає сірку в атмосфері навіть через 5 мільярдів років.
Чому сірка не «вивітрилась»? На Землі рання «сірчана фаза» тривала мільйони, а не мільярди років — бо вода і геологічні цикли «поховали» сірку. У L 98-59 d без стабільної водяної гідросфери цього «захоронення» не відбулось.
Що показали нові спостереження
[ШІ-алгоритм RAVEN виявив 11 000 потенційних планет у даних TESS](написана в цій сесії) — і серед них можуть бути ще «сірчасті магмові світи». Ніколс упевнений: «Думаю, у нас є вагомі підстави вважати, що «сірчаний світ» стане досить значущою категорією планет».
Дотично, де Вітт з MIT порівнює цей момент з появою діаграми Герцшпрунга-Рассела для зір: перша класифікація окремих зір стала основою розуміння зоряної еволюції. Тепер астрономи мають достатньо даних про екзопланети, щоб почати те саме — і L 98-59 d є першим «незручним» прикладом, що виштовхує науку за межі існуючих «коробок».
Чому це важливо для науки
«По суті, мрія спостерігача — побудувати схему класифікації, яка не просто описує Всесвіт, а говорить вам щось нове про нього», — говорить Томас Біті. «Сірчасті магмові світи» можуть стати ключем до розуміння того, як леткі елементи при формуванні планет впливають на їхню подальшу долю — і, відповідно, на те, які планети можуть підтримувати рідку воду і складну хімію.
Цікаві факти
На молодій Землі (~4 млрд р. тому) інтенсивний вулканізм також виробляв великі кількості H₂S і SO₂. Але потім тектоніка плит поховала сірку у земній корі і мантії, а водяна гідросфера розчиняла і видаляла сірчані гази. L 98-59 d, схоже, ніколи не мала ані тектоніки плит, ані рідкої водяної гідросфери — тому «сірчана фаза» не закінчилась навіть через 5 мільярдів років. Джерело: Nicholls et al., Nature Astronomy 2026.
JWST є основним інструментом для вивчення атмосфер екзопланет: його інфрачервоні спектрографи NIRSpec і MIRI «читають» молекулярні підписи в атмосферах під час транзитів. H₂S і SO₂ мають чіткі спектральні смуги в ІЧ-діапазоні — саме ці смуги і зафіксував JWST на L 98-59 d. Це перше підтвердження сірчастої атмосфери такого масштабу для планети цього розміру. Джерело: Scientific American, 11 травня 2026.
Нова класифікація нагадує «прогалину мінінептуна» (radius gap ~1,5–2 розміри Землі) — зону, де планет статистично менше, ніж по обидва боки. Ця «прогалина» виникає через те, що планети з легкими водневими оболонками втрачають їх при близькому орбітальному положенні. L 98-59 d знаходиться якраз у цій зоні і може бути планетою, що вже втратила воднево-гелієву оболонку і залишилась з більш важкою сірчастою. Джерело: Nicholls et al., 2026.
Місія Dragonfly NASA (запуск ~2027 р., прибуття на Титан ~2034 р.) вивчатиме органічну хімію Титана — де теж є сірковмісні сполуки, але при кріогенних температурах. L 98-59 d і Титан є «двома полюсами» серед сірчастих світів Сонячної системи і за її межами: один — пекельно гарячий, інший — кріогенний. Порівняльне вивчення дасть розуміння ролі сірки в планетній хімії за різних умов. Джерело: Scientific American, 2026.
FAQ
Чи може на L 98-59 d існувати якесь екзотичне життя? Малоймовірно за нашими уявленнями. При 1500°C жодна відома хімія, що могла б підтримувати репродуктивну молекулярну систему, не є стабільною. Але важливий інший аспект: розуміння таких «хімічно чужорідних» планет допомагає вичленити, які саме умови є необхідними для виникнення складних молекул.
Скільки ще таких планет може існувати? Ніколс впевнений, що «сірчаний клас» буде поширеним — адже сірка є доволі поширеним елементом у планетних дисках. За його оцінками, після ~1–2 років додаткових спостережень JWST може знайти аналоги L 98-59 d серед вже відомих «загадкових» планет у прогалині мінінептуна.
Що потрібно, щоб підтвердити новий клас планет? Мінімум ще кілька планет з подібними характеристиками: низька щільність, сірчаста атмосфера, висока температура і ознаки магмового океану. Якщо майбутні JWST-спостереження виявлять ще 5–10 таких планет — «сірчастий магмовий світ» увійде в офіційну таксономію екзопланет.
WOW-факт: 5 мільярдів років тому два «близнюки» сформувались у різних місцях галактики: одна планета — наша Земля — витягнула «правильний квиток» у хімічній лотереї і отримала воду, фосфор і тектоніку плит. Інша — L 98-59 d — витягла «сірчаний квиток»: рясний вміст летких сірчаних сполук, ніякої рідкої води, ніякої тектоніки. За 5 мільярдів років Земля виростила мільйони видів; L 98-59 d досі вкрита магмою і пахне тухлими яйцями в планетарному масштабі. Один і той самий вік — і принципово різна доля. І тепер ця «пекельна планета» змушує вчених переосмислити, як ми взагалі розуміємо та класифікуємо планети за межами нашої Сонячної системи.
Планета з магмовим океаном і запахом тухлих яєць створила новий клас з’явилася спочатку на Цікавості.
