380
Багато городників не звертають увагу на лишайник, що оселився на плодових деревах, мовляв, він ніяк не впливає на врожай. Але це лише на перший погляд. Під лишайником припиняється нормальний газообмін, кора не дихає, перекривається кисень, а в тріщинах між лишайником і деревом оселяються шкідники. Якщо запустити – дерево слабне, врожайність так чи інакше впаде, і поступово яблуня починає чахнути. Тому побачили лишайник – одразу до діла.
Перший крок – обробка залізним купоросом. 200 грамів порошку треба висипати у пластикове відро, залити десятьма літрами води і добре розмішати до повного розчинення. Далі суміш треба перелити у пульверизатор і обробити повністю все дерево – стовбур, всі гілки, не пропускаючи жодного місця. Залізний купорос розмʼякшує лишайник і послаблює його зчеплення з корою. Після обробки дайте розчину час подіяти пару годин.
Після цього – робота руками і лопаткою. Знайдіть на кухні деревʼяну лопатку і почніть зчищати усі нарости з гілок і стовбура. Деревʼяний інструмент не пошкоджує кору, на відміну від металевого, тому ніяких щіток, ножів чи шпателей. Лишайник після купоросу відходить значно легше – знімається шматками без особливих зусиль з вашого боку.
У важкодоступних місцях – розгалуженнях гілок, глибоких борознах кори, лопатка не дістане. Тут у справу йде рукавичка: одягли на руку і шкребіть пальцями там, куди інструмент не пролізе. Дехто каже, що вся ця ручна робота марна – мовляв, прийде дощ і все змиється. Але садівники, які пробували обмежитися лише купоросом без очищення, кажуть, що результат зовсім не той.
Після очищення стовбур і великі гілки можна побілити вапном – це додатковий захист і профілактика повторного появи лишайника. Усе зчищене треба зібрати і спалити! Обробку можна робити навесні до розпускання бруньок або восени після листопаду.
