Чому коти незалежніші порівняно з собаками?

Вчені дійшли висновку, що коти значно незалежніші за собак і не мають емоційної потреби у власниках. Якщо собаки шукають у господаря підтримку та захист, то коти не частіше звертаються по «розраду» до свого власника, ніж до незнайомої людини.

Керівник дослідження, доктор Петер Понграц з Університету Етвеша Лоранда (Угорщина), зазначив, що коти можуть добре взаємодіяти з людьми, але не покладаються на них. На відміну від собак, які нагадують «дітей» і залежать від господаря, коти залишаються самодостатніми, зокрема, тому що зберегли мисливські інстинкти й здатні самі добувати їжу.

У межах експерименту котів по черзі залишали в кімнаті з господарем, із незнайомцем, з обома або наодинці. Спостерігали, чи шукають вони контакту, чи тримаються поруч і як реагують на повернення власника.

Останні новини:  Дерев'яний, металевий чи пластиковий: який гребінець обрати для волосся

Виявилося, що коти однаково ставилися як до знайомої людини, так і до незнайомця: не частіше підходили до господаря, не демонстрували більшої прихильності чи тривоги.

Дослідження проводили переважно з «терапевтичними» котами, оскільки звичайні домашні тварини надто стресують у лабораторних умовах.

Результати показали відсутність чіткої прив’язаності кота до власника. Також не було значної різниці у рівні стресу: коти однаково реагували на відсутність як господаря, так і сторонньої людини. Вони так само спокійно приймали незнайомців, як і власників.

Останні новини:  Простий спосіб без агресивної хімії: як повернути білизну брудним шкарпеткам

Зверніть увагу! Науковці пояснюють це тим, що для котів люди не є «джерелом безпеки», як це спостерігається у собак. Собаки значно більше залежать від людської підтримки й переживають розлуку, тоді як коти залишаються більш автономними.

Попри це, коти можуть формувати дружні стосунки з людьми і бути соціальними, однак їхня взаємодія з людиною – це радше співіснування, ніж залежність.

До речі, як зазначають у National Geographic, подібної думки дотримується і Джон Бредшоу, фахівець із поведінки котів з Університету Брістоля. Він вважає, що коти насправді не сприймають людей так, як собаки.

За словами фахівця, собаки чітко відрізняють людей від собі подібних і змінюють поведінку при взаємодії з ними. Натомість у котів немає ознак такого розмежування – вони поводяться з людьми так само, як і з іншими котами. Жести на кшталт піднятого хвоста, тертя об ноги чи «вилизування» – це звичайна котяча соціальна поведінка, яку вони просто переносять і на людей.