Низькі температури можуть допомогти нам жити довше.

Мало кому подобається холодна та вітряна зимова погода. І хоча в останні роки в Україні зима все тепліша, багато громадян по можливості намагаються в холодну пору року виїхати в тепліші країни хоч на кілька тижнів. Але якщо відволіктися від впливу інших факторів, нижчі температури можуть допомогти жити довше. Однак не поспішайте шукати літні тури до Антарктики – обмороження точно не додасть вам щасливих років життя. 

Попередні дослідження запропонували кілька причин дивного впливу холоду на довголіття. Тепер вчені з Кельнського університету в Німеччині використовували експерименти на хробаках, щоб визначити іншу можливу причину: холод керує процесом, за допомогою якого пошкоджені білки видаляються із клітин.

Декілька нейродегенеративних захворювань, які можуть розвиватися, коли ми старіємо, включаючи хворобу Альцгеймера і Паркінсона, пов’язані з накопиченням шкідливих білків, тому виявлення того, як температура впливає на цей процес, є значним кроком уперед у плані пошуку способів потенційно уповільнити або навіть зупинити це погіршення. .

Хоча сидіти на холоді навряд чи найближчим часом стане варіантом терапії, розуміння роботи процесів, що запускають низькі температури, допоможе нам відтворити їх за допомогою цілеспрямованого лікування. У своїй статті дослідники зазначають:

Надзвичайно низькі температури згубні, але помірне зниження температури тіла може вплинути на організм. Хоча про вплив низької температури на довголіття повідомлялося понад сто років тому, мало відомо про те, як холодна температура впливає на тривалість життя та здоров’я.

Дослідники провели випробування на черв’яках Caenorhabditis elegans та культивованих клітинах людини в лабораторії, виявивши, що нижчі температури призвели до видалення згустків білка, які накопичуються на тваринах і клітинних моделях бічного аміотрофічного склерозу (БАС) та хвороби Хантінгтона.

Це було зроблено за допомогою структур, які називаються протеасомами (що розщеплюють білкові відходи) і зокрема версії активатора протеасоми PA28γ/PSME3, виявленої в організмі людини. Потрібно було лише помірне зниження температури, щоб активатор заробив і очистив потенційно небезпечні накопичення білка.

Команда також виявила, що трохи розумної генної інженерії може збільшити активність протеасоми, досягаючи такого ж результату без охолодження. Це підвищує можливість лікування, яке може забезпечити роботу цих активаторів протеасом, незалежно від температури тіла. Біолог Девід Вільчез із Кельнського університету в Німеччині зазначає:

Взяті разом ці результати показують, як протягом еволюції холод зберіг свій вплив на регуляцію протеасом – з терапевтичними наслідками для старіння та пов’язаних із старінням захворювань.

Вам це може здатися дивним, але черви C. elegans мають багато спільного з людьми, зокрема те, як білки у них можуть злипатися разом (хробак часто використовується в дослідженнях, оскільки ми маємо деякі важливі генетичні схожості).

Про взаємозв’язок між низькими температурами і старінням ще доведеться багато дізнатися. Наприклад, середня внутрішня температура людського тіла неухильно знижувалася протягом десятиліть, що могло вплинути збільшення тривалості життя. Дослідники сподіваються, що активатор протеасоми PA28γ/PSME3 стане одним із шляхів до здоровішого старіння.