5160
У Японії тисячі старших працівників отримують зарплату за те, щоб приходити на роботу, сідати біля вікна та майже нічого не робити.
Чому японські компанії платять працівникам за сидіння біля вікна
Їх називають мадогівадзоку — «віконне плем’я», повідомляє Fotune. Ці працівники були найняті з обіцянкою довічного працевлаштування (шушін койо) та системи оплати праці за стажем.
Важливо! Замість керування командами чи укладання угод вони відповідають на випадкові електронні листи, перебирають кілька документів та сортують папери, залишаючись на комфортній зарплаті, але без реальної відповідальності.
Явище не нове, але викликає інтерес в Інтернеті на тлі вимог західних компаній до продуктивності, п’ятиденного офісного графіка та скорочення штату завдяки штучному інтелекту.
74-річний японський інфлюенсер пояснив у TikTok:
«[Хоча] Трамп каже: «Ви звільнені», у Японії ми не кажемо «Ви звільнені». Якщо хтось погано виконує свою роботу, ми саджаємо його біля вікна, нехай займається паперами. Цих людей ми називаємо мадогівадзоку».
Він додав, що ці працівники — лояльні, неконфліктні люди, яких випередили зміни в технологіях чи стратегіях. Замість звільнення їх непомітно відсувають убік.
«Вони не агресивні люди, тому ми просто дозволяємо їм працювати, і вони не скаржаться, вони задоволені цим і працюють у компанії довго».
Японія має один з найвищих рівнів зайнятості старших працівників у розвиненому світі: понад чверть людей віком 65 років і старше працювали у 2022 році, порівняно з менш ніж кожним п’ятим у США та ледве кожним десятим у Великій Британії.
Ілюстративне фото: Фугу
Психологічна безпека японських працівників
Опитування показують, що близько 80% японських працівників хочуть продовжувати працювати після виходу на пенсію, причому близько 70% вважають за краще залишитися у свого поточного роботодавця.
Компанії підтримують психологічну безпеку, зменшують страх працівників бути звільненими та зберігають багаторічний досвід для наставництва та навчання.
У епоху скорочень під приводом ефективності штучного інтелекту японське «віконне плем’я» виглядає непродуктивним, але це тихе запевнення для всіх інших, що поганий квартал чи брак навичок не коштуватимуть засобів до існування.
