6511
Вона рятує людей, але її покликання — ще й рятувати їхні душі співом. Надзвичайно смілива, талановита і водночас дуже сором’язлива Лідія Мудраченко стала героїнею нового випуску проєкту «Музична варта» на телеканалі «Дім».
Дівчина вже чотири роки служить у 122-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ і рятує життя військових у найгарячіших точках фронту. У найважчі моменти саме музика допомагає бойовій медикині відновлювати сили і хоч на мить відволіктися від війни.
Ведучий — музикант і фронтмен групи Yurcash Юрко Юрченко.
Лідія «Пілюля»
24-річна Лідія Мудраченко — з міста Ізмаїл Одеської області. Вона з дитинства мріяла бути лікаркою, тому закінчила медичний коледж, отримала спеціальність медичної сестри. У мирний час працювала в медичних установах Одеси.
Коли почалася повномасштабна війна, Лідія пішла до військкомату, але 20-річну дівчину відправили додому. Вона не відступила і попрямувала до територіальної оборони.
І ось уже чотири роки Ліда служить у 122-й бригаді територіальної оборони. Дівчина — санітарна інструкторка медичного пункту, пані сержант з тематичним позивним «Пілюля». Ліда каже, що про своє рішення піти на службу не пошкодувала жодного разу.
Сьогодні вдома на неї чекають батьки, бабуся, дідусь, племінники та племінниці.
В евакуаційній машині, на якій Ліда виїжджає на передову разом з водієм, є все, щоб врятувати і підтримати стан поранених — компреси, розчини, бандажі, гемостатики… Є навіть апарат для серцево-легеневої реанімації. На жаль, є і відсік «200».
«Перед виїздом кожного разу ми звертаємося до Бога. Хоча після деяких ситуацій, напевно, складно в нього вірити. Але, з іншого боку, є стільки ж ситуацій, коли тільки завдяки йому ти виїхав, повернувся назад або врятував людину», — наголошує медикиня.
Лідія зазначає, що війна — це біль, це кров, бруд, вибухи, страх, втрати…
«Тут немає романтики абсолютно, ніякої. Після кожної евакуації я плачу, неважливо, як вона закінчилася. Просто дуже часто мої емоції виходять через сльози. На війні починаєш бачити світло, коли бачиш, що людям не все одно, коли є підтримка від цивільних. Це такі моменти, коли ти просто розумієш, що ти не сам на сам з цією війною, а що позаду все-таки є міцний тил. Це надихає», — каже вона.
За свої заслуги на фронті Лідія Мудраченко отримала почесну нагороду від президента України Володимира Зеленського.
Дівчина піклується не тільки про побратимів, а й про домашніх тварин, які залишилися в уже безлюдних прифронтових населених пунктах.
«Ти бачиш беззахисних тварин, які бігають порожнім містом, селищем, де вже немає місцевих жителів. Ти годуєш їх, десь гладиш, обіймаєш», — зазначає вона.
Уже два роки з Лідією живе собачка Мотя. Вона підібрала тваринку, коли їхня бригада стояла на кордоні з проросійським молдавським регіоном Придністров’ям. Тепер Мотя подорожує зі своєю господинею по всіх військових регіонах: Миколаївщина, Чернігівщина, Сумщина, Донеччина, зокрема гарячий Покровський напрямок.
Замість терапії у психолога Лідія готує їжу для побратимів.
«Коли хлопці приїжджають з позиції, я їх зустрічаю. На столі, як правило, безліч страв», — каже вона.
А ще дівчина дуже любить співати. Її любов до музики почалася ще в дитячому садку, перше місце на конкурсі вона посіла у 4 роки. Потім була музична школа, але Ліда її не закінчила. Проте після війни захисниця планує брати уроки вокалу, а також, нарешті, навчитися грати на фортепіано.
«Моя професія — рятувати людей. А моє покликання — рятувати їхні душі співом. Як би дивно це не звучало, коли я співаю — посміхається моя душа. У ці моменти мій мозок тимчасово на кілька хвилин перестає думати про те, що відбувається навколо. Коли співаєш, ти можеш не думати, що зараз перебуваєш під щільним обстрілом і тобі навіть нікуди сховатися», — ділиться вона.
Найчастіше Ліда виконує українські пісні.
«Я зустрічаю людей, які досі слухають російську музику, але я це не підтримую. Бо після того, як ти тримаєш на руках поранених або полеглих героїв — більше не хочеться», — наголошує вона.
Крок до дитячої мрії
Після перемоги Лідія бачить себе лікаркою. Але спів теж не залишить, бо виступати на великій сцені — це її дитяча мрія, яка ще не здійснилася.
«Я зважилася взяти участь у проєкті «Музична варта», бо я виступаю за популяризацію української музики, за зміцнення віри в наші Збройні сили. Це дійсно талановиті, сильні, міцні, добрі, турботливі, щирі люди. Саме тому я тут», — акцентує вона.
Зробити перший крок до здійснення дитячої мрії Лідії допомогла велика команда «Музичної варти» на чолі з фронтменом групи Yurcash Юрком Юрченком і продюсером Кирилом Біном.
Спочатку Лідію попросили заспівати народну пісню, щоб відчути тембр її голосу. Потім перейшли на сучасні композиції. І далі протягом трьох репетиційних днів майстри давали співачці корисні поради: як краще подати красу свого голосу, як працювати з текстом у музиці, наскільки важлива зовнішня віддача тощо. Все це однозначно знадобиться Лідії у її виступі на головній сцені «Музичної варти» і в подальшій творчості.
Головний виступ
І фінальний акцент — виступ Лідії Мудраченко на головній сцені «Музичної варти». Сором’язливої дівчини, яка з перших днів повномасштабної війни пішла в армію і щодня веде запеклу боротьбу зі смертю за життя своїх побратимів.
Ліда заспівала пісню «Тривога» українського виконавця SHUMEI (Олег Шумей).
У залі захисницю підтримувала її мама, у якої дух захопило від співу доньки.
І традиційний сюрприз від «Музичної варти»: в кінці виступу на сцені до Лідії приєднався цього разу SHUMEI. Це було несподівано для співачки, але вона впоралася з емоціями, і вони разом доспівали популярну композицію.
«Про те, що ця пісня буде виконана в дуеті, я й гадки не мала. Я вдячна, що мене про це не попередили, бо я б переживала в десятки разів більше, напевно. Це крутий досвід, це чудові емоції, яких, на жаль, дуже мало зараз ми відчуваємо», — поділилася емоціями Лідія.
«Велика честь співати свою пісню з нашими військовими, які захищають нас. Я вдячний за запрошення, що не розкрили наш секрет, щоб ви не переживали. Було дуже приємно і легко співати з вами», — звернувся до співачки SHUMEI.
