3769
На полі бою, де дрони стали головними мисливцями на артилерію, українська зброя отримує новий рівень захисту. Новітні причіпні гаубиці «Богдана» почали оснащувати спеціальними протидроновими екранами, що мають підвищити їхню живучість під постійними атаками ворожих безпілотників. Це не просто модернізація, а нагальна вимога часу, яка демонструє, як швидко українська оборонна думка адаптується до реалій сучасної війни.
«Богдана» під бронею: відповідь на загрозу дронів
Новітні українські гаубиці 2П22 «Богдана-БГ» почали з’являтися на позиціях із неочікуваним, але вкрай необхідним доповненням — масивними решітчастими конструкціями. Вперше таку захищену артилерійську систему помітили на озброєнні 50-ї Окремої артилерійської бригади під час навчань. Ці так звані «мангали» є прямою відповіддю на одну з найбільших загроз для артилерії — ударні FPV-дрони та безпілотники-камікадзе, що здатні точково вражати найвразливіші місця техніки.
Наразі залишається відкритим питання, чи є ці захисні екрани стандартною заводською комплектацією, чи це ініціатива самих військових, втілена силами ремонтних підрозділів безпосередньо у військах. Обидва варіанти свідчать про гнучкість української армії та промисловості. Якщо це заводське рішення — значить, виробник оперативно реагує на запити з фронту. Якщо ж це польова модифікація, то вона вкотре підкреслює винахідливість та прагнення бійців за будь-яку ціну зберегти цінну техніку.
Поява таких «мангалів» — це не поодинокий випадок, а радше системна відповідь на еволюцію засобів ураження. Подібні рішення вже давно стали звичними для танків та іншої бронетехніки. Важливо, що і самохідні артилерійські установки 2С22 «Богдана» також оснащуються протидроновими сітками. Це свідчить про комплексний підхід до захисту одного з ключових елементів української вогневої міці, адже кожна збережена гаубиця — це десятки знищених ворожих цілей.
Як «мангали» рятують найціннішу частину гаубиці
Конструкція захисту розроблена з чітким розумінням пріоритетів. Решітки прикривають артилерійську частину гаубиці — її «серце» — згори, спереду та з боків. Саме тут розташовані найскладніші та найдорожчі механізми: затвор, система наведення та заряджання. Пошкодження цих вузлів може надовго вивести зброю з ладу, а ремонт потребуватиме заводських умов та значних ресурсів. Мета «мангала» — змусити дрон здетонувати на відстані або заплутатися в решітці, мінімізуючи шкоду для критично важливих компонентів.
Водночас ствол гармати залишається практично відкритим, що може здатися дивним. Однак у цьому є своя логіка. Ствол, хоч і є вразливим, по суті, є витратним матеріалом, який з часом зношується і потребує заміни. Його виробництво, судячи з заявлених темпів випуску «Богдан» (до 40 одиниць на місяць), налагоджено на високому рівні. Замінити пошкоджений ствол значно простіше і швидше, ніж ремонтувати складну артилерійську частину, тому захищають те, що є ціннішим і складнішим у виробництві.
Звісно, такий екран не є панацеєю і не гарантує стовідсоткового захисту, адже ворог постійно вдосконалює бойові частини своїх безпілотників. Однак навіть частковий захист значно підвищує шанси гаубиці вижити під час масованої атаки дронів. Це рішення, яке дозволяє виграти час, зберегти життя розрахунку та зберегти боєздатність артилерійської системи, яка відіграє одну з вирішальних ролей на полі бою.
Оснащення «Богдан» протидроновими екранами — це яскравий приклад еволюції військової техніки, що відбувається просто на наших очах. Це не просто тимчасове рішення, а частина нової філософії ведення війни, де живучість техніки стає не менш важливою за її вогневу міць. Ймовірно, в майбутньому ми побачимо ще більш досконалі та інтегровані системи захисту, адже гонка озброєнь між засобами ураження та засобами захисту не припиняється ні на хвилину.
