
Чому ранні посіви частіше шкодять, ніж допомагають? Головна помилка січневих експериментів — поспіх. Насіння проростає, але далі починаються проблеми, які не видно в перші тижні.
Річ у тому, що світловий день у січні короткий і тьмяний. Навіть на південному вікні розсаді бракує світла, і вона швидко витягується. Так, додаткове освітлення частково рятує ситуацію, але лише за умови правильно підібраних ламп, тривалості світлового дня та стабільної температури. Без цього розсада росте нерівномірно, хворобливо реагує на пересадку і довго адаптується у відкритому ґрунті.
Ще одна проблема — надто ранній розвиток. Рослина, яка провела кілька місяців у тісному стаканчику, виснажується ще до того, як потрапляє на грядку. В результаті замість фори в часі отримують затримку росту і слабке цвітіння.
Золоте правило січня
У січні не варто сіяти нічого, якщо немає добре опалювального розсадника з контрольованою температурою, повноцінним освітленням і можливістю простору для розвитку коренів. Підвіконня у квартирі — не розсадник, навіть якщо дуже хочеться вірити в протилежне.
Саме ця 1 умова і змінює все. Якщо є теплий, світлий простір, де рослини отримують стабільні умови, тоді січневий посів має сенс.

Без нього — це лише витрачений час і насіння.
Для більшості культур оптимальний старт — лютий або навіть березень. У цей час день помітно подовжується, сонце стає активнішим, а розсада росте міцнішою без надзусиль. Саме в цей період рослини формують правильну кореневу систему, не витягуються і легше переносять пікірування.
Культури, яким ранній старт дійсно потрібен
Втім є винятки, але їх небагато. У дуже ранньому посіві можуть потребувати культури з довгим періодом розвитку — деякі декоративні рослини, повільнорослі багаторічники або окремі овочі для теплиць. Та навіть для них січень виправданий, знову ж таки, лише за наявності повноцінного розсадника.

5386