4526
Археон Thermococcus gammatolerans, відкритий у зоні гідротермальних джерел, демонструє виняткову стійкість до іонізуючого випромінювання, хоча його природне середовище не пов’язане з підвищеною радіацією.
Цей мікроорганізм належить до домену архей — «прокаріотичних організмів, відмінних від бактерій і еукаріот». Він витримує до 30 000 грей, тобто одиниць поглинутої дози випромінювання, що у тисячі разів перевищує смертельний рівень для людини. Організм мешкає в басейні Гуаймас у Каліфорнійській затоці, де океанічна кора розкривається і вивільняє мінералізовані флюїди. Такі умови поєднують високу температуру, тиск і хімічну агресивність.
У лабораторії культури піддали впливу гамма-випромінювання від ізотопу цезій-137. Попри інтенсивне іонізуюче випромінювання, клітини продовжували рости. Геномний аналіз не виявив надлишку генів репарації ДНК — «процесів відновлення пошкодженого генетичного матеріалу». Це поставило під сумнів припущення про унікальні захисні механізми.
Подальші дослідження показали, що ключову роль відіграє контроль окислювального стресу — «пошкодження клітин вільними радикалами». Радіація все ж ушкоджує ДНК, але рівень вторинних реакцій значно обмежений. Ферментні системи швидко ліквідовують ушкодження, запобігаючи накопиченню мутацій. Отже, радіостійкість є побічним продуктом адаптації до екстремального термального та хімічного середовища.
Еволюційний принцип «достатньо добре» проявляється тут особливо виразно. Механізми, сформовані для виживання у надгарячій безкисневій темряві, випадково забезпечили витривалість до доз, смертельних для складних організмів. Це розширює уявлення про межі біологічної стійкості життя.
Надзвичайно стійкий до радіації організм розвинув дивовижну здатність з’явилася спочатку на Цікавості.
