2016
Renault Megane III в кузові універсал став для українців справжнім народним улюбленцем: доступний, економічний та напрочуд витривалий. Здається, це ідеальний варіант для родини з обмеженим бюджетом. Але чи справді третє покоління французького хіта таке безпроблемне, як про нього говорять? Розбираємось, які «сюрпризи» може приховувати популярна модель і на що варто звернути увагу перед покупкою, щоб не шкодувати про свій вибір.
Слабкі місця кузова та дивні рішення в салоні
На перший погляд, кузов Megane III тримається гідно, навіть на автомобілях перших років випуску (2008-2011). Глобальних проблем з корозією модель не має, однак диявол, як завжди, криється в деталях. Головний біль власників дорестайлінгових версій — дверні ущільнювачі. Через занадто жорсткий матеріал вони з часом протирають фарбу на стійках до голого металу, відкриваючи шлях для іржі. На щастя, у 2012 році інженери Renault змінили склад гуми, і проблема зникла, але при огляді старших авто на цей нюанс варто звернути особливу увагу.
Салон Megane III залишає подвійне враження. З одного боку, він зібраний з непоганих, стійких до зносу матеріалів, а з іншого — дивує нелогічними рішеннями. Наприклад, кнопки підігріву сидінь заховані на бічній частині крісел, і вмикати їх доводиться буквально наосліп. Не додає комфорту й низький отвір задніх дверей, що змушує пасажирів пригинатися. До того ж, у багатьох «європейців» відсутня навіть докатка — замість неї йде ремкомплект з компресором, який часто губиться попередніми власниками.
З віком інтер’єр починає видавати свою втому. Шкіряне оздоблення керма може почати облазити, а на сидіннях зі шкірозамінника з’являються тріщини. Ще одна характерна дрібниця — фіксатори дверей, які з часом зношуються і починають гучно клацати при відкриванні. Мастило тут не допоможе, лише заміна. І хоча серйозних проблем з електрикою в салоні зазвичай немає, блок керування вентилятором клімат-контролю може періодично нагадувати про себе.
Легендарний 1.5 dCi: чи справді він безпроблемний?
Серце популярності Megane III — це, безперечно, турбодизельний двигун 1.5 dCi серії K9K. Його обожнюють за феноменальну економічність (реальна витрата пального в місті може триматися на рівні 5 літрів) та чудову тягу, яку забезпечують 240 Нм крутного моменту. За умови своєчасного обслуговування якісними мастилами ці мотори здатні без проблем пройти 500, а то й 700 тисяч кілометрів, що робить їх справжніми довгожителями. Однак саме в обслуговуванні і криється головна небезпека.
Темний бік легендарного дизеля — славнозвісне «провертання вкладишів». Ця проблема виникає не через конструктивний прорахунок, а через недбалість власників, особливо в Європі, де звикли до довгих міжсервісних інтервалів. Затягування з заміною оливи призводить до масляного голодування і, як наслідок, дорогого ремонту. Ще один чутливий елемент — сажовий фільтр. Він не любить коротких міських поїздок та неякісного пального, через що швидко забивається. Щоб уникнути проблем, автомобілю потрібно давати «продихатись» на трасі, підтримуючи високі оберти.
Хоча дизель є найпопулярнішим вибором, бензинові версії теж заслуговують на увагу. Вони вважаються надійними, хоча й не без нюансів. Наприклад, у поширеного 1.6-літрового двигуна є слабке місце — демпферний шків колінвала. Його знос може призвести до обриву ременя навісного обладнання, шматки якого іноді потрапляють під ремінь ГРМ, що закінчується фатальною «зустріччю» клапанів з поршнями. А от 2.0-літровий бензиновий мотор позбавлений цієї проблеми завдяки ланцюговому приводу ГРМ і є більш витривалим.
Отже, Renault Megane III — це дійсно вдалий автомобіль, який недарма завоював український ринок. Його недоліки добре вивчені, а більшість проблем можна уникнути завдяки своєчасній діагностиці та правильному обслуговуванню. Та саме через свою витривалість та економічність ця модель стала улюбленицею служб таксі та корпоративних автопарків. Тому головний ризик при покупці — натрапити на екземпляр з космічним пробігом і скрученим одометром. Ретельна перевірка історії та технічного стану авто є обов’язковою умовою для вдалої покупки.
