Як показало близнюкове дослідження, ранній початок прийому цього протидіабетичного засобу ймовірно знижує на 40% ризик постановки діагнозу остеоартриту протягом наступних 11 років.

Щоб з’ясувати, чи впливає початок прийому метформіну на ризик інцидентного остеоартриту, фахівці з Лундського університету (Швеція) провели обсерваційне дослідження за близнюковим методом, у якому один з пари близнюків розпочинав прийом метформіну з приводу діабету, а інший — ні. Загалом до випробування було включено понад 50 тисяч учасників віком 35–75 років, які не мали попереднього діагнозу остеоартриту та не застосовували метформін раніше.
В основному аналізі порівнювалися результати 1261 близнюка, які розпочали лікування метформіном, з їхніми 1261 контрольними парами (середній вік 61,7 року). Період спостереження склав до 11 років.
Первинна кінцева точка — інцидентний остеоартрит у периферичних суглобах, зареєстрований у спеціалізованій медичній допомозі.
Протягом 11 років остеоартрит розвинувся у 5,4% пацієнтів, які лікувалися метформіном, порівняно з 6,3% у контрольній групі, що відповідало 40-відсотковому зниженню ризику розвитку інцидентного остеоартриту.
Примітно, що близнюки, які лікувалися метформіном, хоча і мали нижчий ризик остеоартриту, також мали вищий ІМТ порівняно з контрольними учасниками (26,1 проти 24,4).
«Наше дослідження свідчить про те, що метформін може сприятливо впливати на ймовірність постановки діагнозу інцидентного ОА [остеоартриту], принаймні коли ОА діагностується в спеціалізованій допомозі та при порівнянні з нелікованими особами», — зазначили автори дослідження.

2164